Після стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що люди мають отримати право на збройний самозахист та вогнепальну зброю.
Зараз таку зброю, окрім автоматів та пістолетів, в Україні можна купити, зберігати, перевозити в розібраному вигляді. З нею можна полювати та стріляти в тирі. Однак переважна більшість цивільних не може її носити, а використовувати для самозахисту — тільки у надзвичайних випадках, пише Суспільне.
Облік зброї веде МВС завдяки Єдиному реєстру зброї, який запрацював у 2023 році.
Правила поводження зі зброєю визначаються лише інструкцією МВС. Чинний склад парламенту тричі намагався ухвалити законопроєкт про цивільний обіг зброї, однак зміг зробити це тільки в першому читанні. Тепер нардепи сподіваються нарешті ухвалити закон, який юридично закріпить уже сформований порядок поводження зі зброєю. Це також є однією з вимог Європейського Союзу.
Натомість власники зброї на тлі заяв міністра вимагають, аби парламент пішов далі й надав громадянам право носити зброю та застосовувати її для самозахисту. Клименко запевняє, що МВС готове до діалогу і з нардепами, і з громадськістю.
Купити можна, носити — ні
Надання цивільним права на вогнепальну зброю та її використання для самозахисту часто називають “легалізацією”. Це не зовсім коректно, адже придбати окремі види зброї в Україні й сьогодні можна цілком легально. Правила її купівлі, обліку, перевезення та використання регулюються інструкцією, яку голова МВС затвердив наказом ще у 1998 році.
Після початку повномасштабного вторгнення влада дозволила цивільним використовувати вогнепальну зброю для опору окупантам та спростила процедуру отримання дозволу на володіння нею. Тепер дозвіл можна оформити через “Дію”. Достатньо додати до заяви довідку про освоєння матеріальної частини зброї, медичну довідку, копії паспорта й адреси реєстрації.
Юрій Зозуля, який у 2015-2023 роках очолював патрульну поліцію Києва, зазначає, що, досягнувши 25 років, українці можуть купити практично будь-яку зброю, окрім пістолетів та автоматів.
“Спектр того, що ти можеш купити, починається з помпової рушниці і закінчується достатньо великокаліберною снайперською гвинтівкою, яка б’є на понад два кілометри”, — зазначає Зозуля.
Власник зобов’язаний зберігати цю зброю у сейфі, перевозити розрядженою та з порожнім магазином. При цьому, носити з собою її заборонено, а застосовувати для самозахисту можна тільки у трьох випадках: для захисту житла, а також захищаючись від озброєного нападника чи групового нападу.
За офіційною інформацією Нацполіції, зараз в Україні зареєстровано понад 1,1 мільйона одиниць зброї. Скільки у людей на руках незареєстрованої зброї — у Нацполіції порахувати не беруться. У 2024 році МВС оцінювало таку кількість у 2-5 мільйони одиниць. Для порівняння, у вересні 2022-го міністерство повідомляло про 2-3 мільйони одиниць незареєстрованої зброї.
Щоб врегулювати ситуацію, влада запровадила механізм декларування знайденої та отриманої зброї, відповідний закон парламент ухвалив у 2024 році. Поки що громадяни не поспішають використовувати цей механізм. За даними МВС, станом на кінець 2025-го громадяни задекларували лише 15 тисяч одиниць знайденої чи отриманої зброї, а також майже 8 мільйонів боєприпасів.
Водночас кількість злочинів із застосуванням вогнепальної зброї поступово зростає. Згідно з даними ОГП, у 2025 році в Україні було скоєно 821 такий злочин, у тому числі 187 умисних вбивств. Тоді як у 2021 році їх було, відповідно, 300 та 41. Однак ці цифри не зіставні зі зростанням кількості злочинів із застосуванням боєприпасів. Якщо у 2021 році таких проваджень було 100, то 2025-го — майже 10 тисяч.
Юрій Зозуля зазначає, попри таку кількість зброї, правил її застосування за межами мисливських угідь та тирів в Україні фактично не існує. Водночас патрульна поліція фізично не може перевірити дотримання вимог перевезення зброї, а дільничні й “дозвільники” (управління контролю за обігом зброї Нацполіції — ред.) — чи правильно її зберігають.
Що підготували депутати
21 квітня на зустрічі з журналістами міністр Клименко докладніше пояснив, що саме він має на увазі, говорячи про право громадян на вогнепальну зброю та збройний самозахист.
“Я хочу закон про цивільну зброю. Види зброї, карабіни, тобто мисливська, гладкоствольна, нарізна — це все треба класифікувати. І людина має пройти курс навчання, зокрема щодо безпечного поводження з цією зброєю. Це ціла система, інфраструктура. Зміни в кримінальне законодавство, визначення по самозахисту, тири, місця зберігання. Ми готові до цього діалогу”, — говорить Клименко.
Міністр також зазначив, що вже говорив на цю тему з народними депутатами, а найближчим часом планує розпочати консультації із залученням громадськості.
Народний депутат від “Слуги народу” Ігор Фріс зазначив Суспільному, що під час консультацій мають обговорити остаточну версію двох законопроєктів, які він з колегами підготував у парламенті — “Про право на цивільну вогнепальну зброю” та зміни до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
У першому читанні обидва проєкти парламент ухвалив 23 лютого 2022 року, за день до повномасштабного вторгнення Росії. Ще майже два роки у нардепів пішло на їх підготовку до другого читання. Із грудня 2023 року вони чекають на розгляд у сесійній залі.
Депутати пропонують визнати за громадянами право володіти вогнепальною зброєю, однак уточнюють, що йдеться про її конкретні види: травматичну, короткоствольну (пістолети), довгоствольну (рушниці), нарізну (карабіни) та комбіновану. Автоматична зброя і надалі має бути заборонена.
Щоб володіти дозволеними видами зброї, громадянин має оформити посвідчення власника зброї та кожні п’ять років переоформлювати його. В людини не повинно бути медичних протипоказань, непогашеної судимості, а також адміністративних правопорушень протягом року. Зброю потрібно буде зареєструвати у МВС, де її внесуть до Єдиного реєстру цивільної вогнепальної зброї. До того ж майбутній власник зброї має пройти спеціальні курси, де його навчать нею користуватись.
“Травмати”, рушниці та карабіни депутати пропонують дозволити купувати з 25 років. Зараз, за винятком нарізних карабінів, ці види зброї доступні з 21 року, щоправда “травмати” — тільки людям, професія яких пов’язана з ризиком, тобто суддям, прокурорам, адвокатам, журналістам. “Короткоствол”, як і зараз, буде доступний із 18-річчя тільки професійним спортсменам та людям, яких ним нагородили.
Через п’ять років після припинення воєнного стану депутати пропонують дозволити купувати пістолети людям, старшим 30 років та з досвідом володіння іншим типом легальної вогнепальної зброї. Носити із собою й надалі можна буде тільки “травмати” і нагородні пістолети, а інші дозволені види зброї — тільки на полюванні, в тирі чи на спортивних змаганнях.
Власникам зброї хочуть дозволити застосовувати її “для захисту життя, здоров’я і власності в стані необхідної оборони або за крайньої необхідності”. Перед тим як стріляти, потрібно попередити про це, а у разі влучання викликати швидку та поліцію.
Першопочатково нардепи пропонували розширили перелік випадків, коли громадяни могли б застосувати зброю для самозахисту. Зокрема, в разі насильницьких дій сексуального характеру; якщо нападник має фізичні переваги; якщо він був виявлений на місці тяжкого злочину або намагається заволодіти вогнепальною зброєю, а також для захисту під час нападу тварин. Однак в остаточній редакції законопроєкту від цих змін відмовились. Тож застосовувати вогнепальну зброю для самооборони і надалі пропонується тільки для захисту житла, захисту від озброєного нападника чи групового нападу.
Лінія розлому
“Остаточна версія відображає позицію МВС. Міністерство було категорично проти, зокрема, дозволу носити та використовувати пістолети”, — сказав Суспільному нардеп Юрій Фріс.
Він згадує, що ще до повномасштабного вторгнення один із тогочасних заступників голови МВС пояснював йому таку позицію, серед іншого, тим, що дозвіл громадянам носити пістолети може призвести до стрімкого зростання випадків використання зброї поліцейськими, які бачитимуть зброю в руках цивільних. Чи змінилась позиція керівництва МВС саме щодо носіння зброї за цей час — міністерство не повідомляло.
“В мене є великі сумніви, що чинний склад Ради підтримає будь-який інший законопроєкт. Маємо можливість доопрацювати чинний та вийти на драфтовий документ, який задовольнить одну частину людей, але не задовольнить іншу”, — вважає Фріс.
Саме питання дозволу громадянам купувати “короткоствол”, носити його та застосовувати його для для самооборони викликає найбільше дискусій. Прихильники такого кроку, зокрема Юрій Зозуля, наголошують: у сучасних умовах заборона купувати та носити пістолети — нелогічна.
“Як аргумент, говорять про приховане носіння, але ринок зброї сьогодні такий, що приховано носити можна що завгодно. Навіть звичайний карабін AR-15 складається у рюкзак, і щоб привести його до бою мені потрібно 15 секунд. Можливо, логіка про приховане носіння мала сенс років 30 тому. Сьогодні вона цей сенс втратила”,— пояснює Зозуля.
Збільшення переліку дозволеної для громадян зброї без надання права застосовувати її для самозахисту, на думку Зозулі, позбавлене сенсу. Він звертає увагу, що правила застосування зброї поліцейськими врегульовані законом “Про Національну поліцію”, натомість аналогічних правил для цивільних не існує, тож має бути закон, який це регламентує.
“Який сенс дозволяти ще й пістолет, якщо все одно не зрозуміло, як його застосовувати для самозахисту”,— каже Зозуля.
Крім того, він вважає доцільним запровадити механізм цивільної сертифікації зброї.
“Власник зброї має складати базовий іспит по стрільбі раз на рік. Так само, як колись власники автомобілів були зобов’язані проходити обов’язкове технічне обслуговування. Я би поклав цю функцію на бізнес, адже державі простіше контролювати тисячу сертифікованих інструкторів, ніж мільйон власників зброї”,— вважає Зозуля.
Водночас народна депутатка від фракції “Голос” Інна Совсун, звертає увагу, що чоловік, який 18 квітня застрелив сімох людей у Києві, мав легальну зброю.
“Система надала зброю цьому чоловікові. Чому ми припускаємо, що в майбутньому зброю для захисту від поганих людей отримають лише хороші люди?” — каже Совсун.
Виконавча директорка Центру безпекових досліджень СЕNSS Вікторія Вороніна наголошує, що безпеку громадянам насамперед забезпечує чітке регулювання обігу зброї, а не дозвіл на її носіння чи використання.
“Саме врегулювання обігу зброї — частина євроінтеграційних зобов’язань України”, — наголошує Вороніна.
Вона зазначає, що ЄС передусім турбує нелегальний ринок зброї, поширенню якої за межі України європейці прагнуть запобігти.
Законопроєкти “Про право на цивільну вогнепальну зброю” та зміни до Кримінального кодексу і КУпАП на сайті Верховної Ради позначені як євроінтеграційні. Голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас у грудні минулого року попросив уряд перевірити їх відповідність зобов’язанням України перед ЄС. У відповідь віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що обидва законопроєкти враховують підходи ЄС.
Водночас Качка зазначив, що Україна має встановити кримінальну відповідальність за незаконний обіг основних складових частин вогнепальної зброї.
Ставлення українців
До повномасштабного вторгнення ідея легалізації вогнепальної зброї для цивільних не мала підтримку більшості населення. Тож не дивно, що на президентських виборах у 2019 році проти цього висловились як Петро Порошенко, так і Володимир Зеленський. Верховна Рада двічі, у 2020 та 2021 роках, не підтримувала ініціативи ухвалити закон про зброю та про право цивільних на вогнепальну зброю.
Згідно з дослідженням соціологічної компанії Gradus Research Company у липні 2021 року, її повністю або частково підтримували 36% громадян, не підтримували — 52%. За рік, у вересні 2022-го, нове дослідження тієї ж компанії показало трохи інші результати: 43% респондентів висловились “за”, натомість 41% — “проти”.
Влітку того ж року Міністерство цифрової трансформації запитало українців у “Дії”, як вони ставляться до вільного володіння пістолетами для самозахисту. 58% із 1,7 мільйона громадян, які взяли участь в опитуванні, поставились до цієї ідеї прихильно.
Останні дослідження суспільної думки свідчать, що українці все ще ставляться до питання легалізації зброї з обережністю. У спільному дослідженні незалежного проєкту Small Arms Survey (Швейцарія) та Центру безпекових досліджень СЕNSS наведені результати соціологічного опитування, проведеного у січні 2025 року. Вільне володіння вогнепальною зброєю тоді підтримували 35% дорослих громадян. Водночас 80% опитаних погодилися з тим, що володіння вогнепальною зброєю має обмежитись окремими її видами, а 73% — виступили за повернення жорстких обмежень на володіння зброєю після закінчення війни.
