Естонія просуває ініціативу щодо заборони в’їзду до Шенгенської зони для російських військових, які брали участь у війні проти України.
Ідею виклали в дискусійному документі, який наприкінці січня розіслали столицям країн ЄС. Її коротко обговорили під час зустрічі міністрів закордонних справ блоку в Брюсселі 29 січня, повідомляє Радіо Свобода.
За словами посадовців ЄС, які спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, представники країн-членів, що взяли слово під час обговорення, загалом позитивно відгукнулися про цю пропозицію. У Брюсселі досягли згоди продовжити роботу над питанням за участі експертів із внутрішніх і зовнішніх справ. Водночас чиновники визнали, що виникли запитання щодо масштабу та практичності заборони на в’їзд для такої великої кількості людей.
За даними Таллінна, від початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року близько 1,5 мільйона громадян росії взяли участь у бойових діях. Йдеться як про солдатів регулярних збройних сил росії, так і про підконтрольні формування, зокрема групу «Вагнера». Із них, за оцінками, приблизно 640 тисяч досі безпосередньо залучені до бойових операцій. Це означає, що майже мільйон колишніх бійців потенційно можуть потрапити під обмеження з боку ЄС.
У документі окреслили можливі ризики для безпеки союзу:
«Бойовий досвід і застосування насильства, зокрема ймовірна участь у воєнних злочинах та інших звірствах проти українського населення, є типовими рисами цих осіб. Їхній можливий в’їзд до ЄС і перебування на його території створюють не лише загрозу зростання насильницької злочинності, а й можуть стати серйозним каналом для проникнення організованої злочинності, екстремістських рухів і ворожих державних операцій по всій Європі».
Також у документі вказують, що ці люди можуть створювати «сприятливу основу для вербування російськими спецслужбами».
Текст підкреслює зв’язок між колишніми учасниками бойових дій та зростанням рівня насильства всередині росії, зокрема серед приблизно 180 тисяч ув’язнених, яких завербували з виправних колоній до спеціальних військових підрозділів для участі у війні проти України. У документі наголошують, що «багато з тих, хто повернувся, вже скоїли тяжкі злочини. Загальна кількість таких злочинів у першій половині 2025 року в росії досягла найвищого рівня за 15 років, і цей сплеск, імовірно, пов’язаний із масовим поверненням колишніх бійців».
Додається, що «свобода пересування цих осіб становить пряму загрозу для всієї Шенгенської зони, незалежно від того, через яку країну відбувається в’їзд. Їм не повинно бути місця в Європі».
Тепер постає запитання, як саме не допустити їхнього в’їзду до Європейського Союзу. Ще у вересні 2022 року ЄС ухвалив рішення зупинити дію угоди про спрощений візовий режим із росією, що зробило одержання віз для російських громадян дорожчим і складнішим.
Крім того, Брюссель запровадив санкції – зокрема візові заборони – майже проти 2 тисяч росіян через їхню роль, як вважає ЄС, у підриві територіальної цілісності України. Список складається з олігархів, бізнесменів, міністрів та військових високопосадовців.
Втім, естонська пропозиція не передбачає використання санкційного механізму, і ініціатива щодо колишніх військових не стане частиною 20-го пакета санкцій ЄС проти кремля, який усі держави-члени мають погодити наприкінці лютого.
Натомість Таллінн пропонує інший інструмент – заборону на в’їзд у межах Шенгенської зони. Уже 9 січня Естонія запровадила таку заборону для 261 особи, які брали участь у війні проти України на боці російських окупантів. Вона не дозволяє особам без громадянства ЄС в’їжджати до всіх країн союзу, за винятком Кіпру та Ірландії, а також до країн Шенгену, що не входять до ЄС: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.
Термін дії заборони – до п’яти років. Вона має застосовуватися по всій Шенгенській зоні, а не лише в країні, яка внесла інформацію до Шенгенської інформаційної системи (SIS), як це нещодавно зробила Естонія щодо російських військових.
Водночас, хоча формально одна країна може ініціювати заборону, що діятиме на всій території Шенгену, окремі держави можуть робити винятки. У підсумку кожна країна Шенгенської зони зберігає суверенне право самостійно вирішувати, кого допускати на свою територію.
Саме тому Естонія закликає до ширшої підтримки з боку ЄС, пропонуючи «державам-членам ЄС і країнам Шенгену запровадити повну заборону на в’їзд до Шенгенської зони, а також відмовляти у видачі віз і дозволів на проживання всім встановленим громадянамрРосії, які брали участь в агресивній війні проти України».
Естонія також наголошує, що «ця критично важлива безпекова ініціатива потребує термінової політичної та практичної підтримки», і закликає всі зацікавлені сторони долучитися та якнайшвидше вносити таких осіб до списку заборони на в’їзд до Шенгенської зони.
Чи підуть інші держави ЄС цим шляхом? Можливо. Водночас вони усвідомлюють і труднощі. Зокрема, майже неможливо зібрати особисті дані кожного колишнього учасника бойових дій, щоб внести їх до системи.
«Кілька сотень або навіть кілька тисяч – це ще реально, але йдеться майже про мільйон людей», – зауважив один із дипломатів.
І хоча естонську ініціативу загалом вважають щирою та корисною, у ЄС також побоюються перевантаження системи й ризику того, що окремі країни можуть використовувати її у суто політичних цілях.
Прикладом цього стала ситуація минулого літа, коли Румунія заборонила в’їзд до Шенгенської зони меру столиці Молдови Кишинева Іону Чебану, посилаючись на міркування національної безпеки. Чебан є політичним опонентом прозахідної президентки Молдови Маї Санду, яка на той момент готувала свій політичний альянс до напружених парламентських виборів, що зрештою відбулися та були виграні. Заборона досі чинна, попри те, що кілька столиць ЄС висловлювали занепокоєння її політичним характером.
