У світі, де штучний інтелект створює неймовірно переконливі візуальні світи, довіра до зображення більше не є безумовною. Вірусні фотографії, які ми бачимо в соцмережах, новинах чи рекламі, можуть бути не зафіксованим моментом, а продуктом чергової просунутої LLM-платформи.
За допомогою експертів галузі Суспільне розбирається, як навчитися бачити різницю — від простого візуального аналізу до професійних інструментів і журналістських практик верифікації.
На око та за законами фізики: що видає штучну картинку
“На жаль, фото та відео вже не є безумовним підтвердженням того, що та чи інша подія взагалі відбулася. Багато хто хоче маніпулювати нами за допомогою згенерованих зображень. Звісно, цього не хочемо, тому варто знати певні маркери, за якими уважний глядач чи глядачка може зрозуміти, що перед ними може бути ШІ-картинка, яку видають за реальну фотографію”, — розповів Суспільне Культура фотограф Сергій Коровайний.
Сергій радить насамперед звертати увагу на людські пропорції в кадрі, наскільки реалістичним виглядає волосся, складки одягу та інші дрібні деталі, які ШІ може не домалювати.
Він розповідає, що сьогодні створені за допомогою ШІ картинки та відео масово використовують росіяни, які за допомогою LLM-програм генерують відео та фото, на яких їхні прапори нібито є на позиціях далеко за лінією фронту, аби посіяти паніку.
“Коли ви бачите такі відео, особливо з алармістським текстом, подумайте, чи вами часом не хочуть зманіпулювати. Подивіться на джерело: якщо це якась не відома нікому сторінка у Facebook, то вже це — червоний прапорець. Якщо ж це публікує українська служба BBC, Суспільне, чи інші великі та надійні медіа, то картинці можна довіряти. Перевіряйте джерела, звіряйтеся з офіційними повідомленнями і будьте уважними до того, що перед вами”, — радить Сергій.
Однак сучасні LLM-програми стрімко розвиваються, і якщо ще декілька років тому можна було впевнено розпізнати створену ШІ картинку за зайвою кількістю пальців чи нечитабельним текстом, то сьогодні такі похибки трапляються рідше. Особливо — якщо згенеровану ШІ картинку додатково редагують вручну.
“Якщо перед вами згенероване зображення, яке потрапило у руки кваліфікованих спеціалістів чи ретушерів, шанси для вас як пересічного користувача мережі Інтернет, розпізнати диявола в деталях вкрай малі. Це якщо ми говоримо про стандартні похибки та кульгання LLM-програм (надмірна стилізація, сечогінна жовтизна кольорокорекції ChatGPT, невідповідність тіней, похибки в симетрії та багато інших композиційних та технічних нюансів),” — попереджає Богдан Стрільчик, артдиректор та книжковий дизайнер.
Утім, за словами Богдана, контекстуальна критика працює чи не завжди.
“Звертайте увагу на персонажів та сюжети. Чи викликають вони у вас емоційну реакцію та потребу швидкого реагування? Чи картинка виглядає як щось, що могло бути студійною фотографією, але її видають як документальний кадр? Такий підхід працює стосовно всього згенерованого контенту, якщо у вас немає 10 000 годин на те, щоб вивчити всі тонкощі диджитал-зображень. Зрештою, масштабування до 300 % та пошук брейлегівських потвор на задньому плані поки що працює для виявлення більшості безкоштовних генеративних моделей”, — радить дизайнер.
Анатомічні неточності та надмірний глянець: чекліст поширених помилок
Анатомія та деталі тіла
Руки та пальці — класичний маркер згенерованого зображення, який був особливо актуальним для старіших моделей програм, що створюють картинки, але який і досі часом видає несправжнє зображення. ШІ й досі часом малює зайві, зрощені, деформовані чи нереалістично зігнуті пальці, або кінцівки, які ростуть невідомо звідки. Зуби можуть бути занадто ідеальними, нерівними, з неправильним прикусом — або у кількості, яку зазвичай не побачиш у живої людини. Очі іноді виглядають порожніми, надто блискучими чи асиметричними, з розфокусованим поглядом та незрозумілими емоціями. Шкіра може здаватися пластиковою або надто гладкою, без природних пористості та нерівностей.
Знову ж, тут важливий контекст: якщо ви розглядаєте зйомку для глянцю, то аж занадто ідеальна шкіра може бути частиною візуального стилю видання, але якщо шкіра виглядає надприродно гладенькою на картинці, яку вам намагаються видати за випадковий кадр, знятий на під час вуличних протестів чи на фоні масової руйнації, то варто замислитися, чи це правдоподібно.
Світло, тіні та відображення
У реальному світі джерело світла зазвичай одне, тому тіні мають падати в одному напрямку та мати логічну довжину. ШІ часто створює тіні, що розповзаються в різні боки або взагалі відсутні. Відображення в дзеркалах, воді чи склі можуть не відповідати оригінальному об’єкту. Перевірте перспективу: паралельні лінії в реальності сходяться в одну точку на горизонті. У зображеннях на основі ШІ будівлі можуть “плавати”, дахи й вікна — не сходитися, а сходи — вести в нікуди. Так, сьогоднішні LLM-моделі вже не створюють такі фантасмагоричні картинки, як ще декілька років тому, але вони все ще часом помиляються, малюючи тіні, що направлені у різні боки, хоча кадр мало б освітлювати, наприклад, сонце.
Текстури та фон
ШІ часто видає повторювані патерни, “пластиковий” вигляд або надто симетричні об’єкти. Справжній одяг зазвичай має вигини та складки, справжні прикраси чи аксесуари підвладні силі гравітації, а не намальовані поверх людського одягу. Якщо це справжня фотографія, то має бути певна глибина фокуса і не всі частини кадру будуть однаково добре освітлені.
Ці помилки поступово зменшуються, але навіть зараз фізика та біологія залишаються слабким місцем генеративних моделей.
Інструменти-помічники: від простих до професійних
Коли око сумнівається, а вам справді дуже важливо з’ясувати, чи перед вами реальний кадр, на допомогу приходять спеціальні сервіси. Вони аналізують пікселі, шум, артефакти стиснення та “відбитки” моделей ШІ. Серед популярних інструментів, за допомогою яких можна перевірити підозрілі картинки: Hive Moderation, Winston AI, DeepAI AI Image Detector, AI or Not, Illuminarty, Truepic та інші.
Що ще можна зробити?
- Сергій Коровайний радить проводити зворотний пошук зображень через Google Images чи інші пошукові системи. Якщо це кадр із події, що справді відбулася, то мають бути й інші кадри.
- Фотограф також радить звертати увагу на маркування картинок на базі ШІ, які поступово вводять соцмережі. У Facebook, наприклад, згенеровані ШІ зображення автоматично маркуються маленьким ромбиком у кутку.
Важливо: жоден інструмент не дає стовідсоткової гарантії. ШІ постійно еволюціонує, а детектори можуть помилятися, тож варто комбінувати декілька методів і покладатися на контекст та здоровий глузд.
Навчитися розпізнавати згенеровані ШІ зображення — це не параноя, а навичка критичного мислення, необхідна кожному та кожній в цифрову епоху. Не поспішайте поширювати емоційно заряджені картинки. Зупиніться, перевірте — і допоможіть іншим робити те саме. Культура уважності до візуального контенту стає частиною цифрової грамотності, яка захищає суспільство від маніпуляцій. Дивіться уважніше, перевіряйте ретельніше — і реальність залишатиметься чіткою навіть у світі, заповненому зображеннями та текстами, створеними ШІ.
