28 вересня у Галичі, що на Івано-Франківщині, під час театралізованого дійства показали, як у Середньовіччі по річці Дністер сплавляли сіль.
Тоді на цих землях її виготовляли у промислових обсягах, що вплинуло на економічний розвиток Галичини, пише “Суспільне Івано-Франківськ”.
Такий захід організовують вчетверте. Про це розповів Володимир Олійник, генеральний директор національного заповідника “Давній Галич”, працівники якого й організували історичну реконструкцію.
“Вперше цей проєкт був реалізований у 2022 році разом з Калуською громадою, адже спершу сіль видобували на тих землях і по Лімниці та Дністру доставляли до Галича, де король Данило розподіляв, що — на Європу, а що — на податки”, — каже Володимир Олійник.
Заступник генерального директора національного заповідника “Давній Галич” з наукової роботи Семен Побуцький розповідає, що соляний промисел, який започаткували у цих краях у X-XІ століттях, забезпечив економічне зростання Галичини. Починалося все з того, що люди набирали ропу з правих приток Дністра, ставили її на сонце, вода випаровувалася, а в посудині залишалася сіль. Згодом видобуток солі набув промислових масштабів.
“Ропу звозили з правих приток Дністра і з самого Дністра в певні місця, заливали в спочатку в дерев’яні ємності, а згодом — у металеві, клали на вогонь, випарювали воду і так утворювалася галицька сіль. Сіль звозили і з берегів Прута, що на території сучасної Коломиї. Тут була, скоріш за все, велика митниця, і так був сформований соляний шлях, який з’єднував по суходолу Дністер з річкою Західний Буг”, — говорить Семен Побуцький.
Фото Суспільне Івано-Франківськ
Андрій Бачинський розповідає, що приїхав з Івано-Франківська, аби побачити цю історичну реконструкцію. Чоловік цікавиться історією і сьогодні приємно вражений.
“Наскільки сіль відігравала значну роль у розвитку Галичини. Зокрема, наскільки економічно цінним був цей продукт. Це, напевно, і пояснює приказку: “Якщо сіль розсипалася, то це — до сварки”. Ймовірно, ця прикмета походить саме з тих часів, коли сіль була настільки дорогою і важкодобувною, що навіть тепер, якщо хтось її розсипле, кажуть, що це — до сварки”, — говорить Андрій Бачинський.
Подивитися на театралізоване дійство прийшов і ветеран 114 бригади тактичної авіації Михайло Павлов.
“Підтримую такі заходи, де відтворюють нашу культуру, на яких наше місто показують з кращого боку. Хочеться, щоб було більше таких дійств, де ми будемо більше пізнавати своє коріння”, — каже Михайло Павлов.
Під час дійства також відтворили середньовічний базар. Заступниця генерального директора національного заповідника “Давній Галич” Ірина Чернега розказує, що на ярмарку є морква, буряк, проте картоплею не торгують, тому що її не було в ті часи на цій території.
“Виноград, наприклад уже був. Його у нас вирощували на виноградній горі біля церкви Пантелеймона. Всі ідеї, костюми, ми беремо з художньої літератури. Роман Федорів багато писав про князів. Звідти я взяла інформацію, як виглядав середньовічний базар та костюми. Також наші науковці досліджують, і з першоджерел ми відтворюємо ці образи”, — каже Ірина Чернега.
Після завершення історичної реконструкції для учасників заходу провели безоплатну екскурсію Галицьким замком.
