Уряд знайшов 60 млрд грн на зарплати вчителям. У Верховній Раді хочуть “накинути” ще 13 млрд грн, аби платити по 24 тис. грн кожному.
Про це повідомляє Економічна правда.
У жовтні президент Володимир Зеленський доручив Кабміну підвищити зарплати вчителям. Уряд Юлії Свириденко завдання виконав і знайшов для освітян додаткові майже 60 млрд грн. Ця сума, еквівалентна пʼятьом програмам виплат “тисячі Зеленського”, зробить бюджет освіти 2026 року рекордним.
Однак у Верховній Раді піднімають ставки. Там просять у Мінфіну ще 13,5 млрд грн, аби виконати закріплену в законі норму, за якою зарплата працівників освіти не має бути меншою за три “мінімалки” (у 2025 році – 24 тис. грн “брудними”).
Цю норму прописали ще у 2017 році, але жодного разу не виконали. У Верховній Раді впевнені, що у 2026 році існує реальна можливість виконати обіцянку восьмирічної давності. Водночас депутати хочуть змінити умови праці для вчителів, збільшивши їх навантаження, що вже викликало протест педагогів.
Усі ці зміни мають бути прописані в проєкті бюджету на 2026 рік, який готують до другого читання. Однак між урядовцями та парламентарями виникли певні розбіжності.
Що сталося
Відповідно до проєкту закону про держбюджет, загальнодержавні видатки на освіту у 2026 році становитимуть 265,3 млрд грн (191,3 млрд грн – на субвенції, 74 млрд грн – Міністерству освіти). Це рекордний бюджет освіти в історії України. З цієї суми 103 млрд грн підуть на зарплати вчителям, близько 14 млрд грн – на так звану доплату Шмигаля: по 2 тис. грн до зарплати кожному освітянину.
На 2026 рік Мінфін знайшов ще 59,8 млрд грн на програму “Підвищення престижності праці у сфері освіти”. У профільному комітеті парламенту кажуть, що це необхідно для покращення ситуації з “катастрофічними” зарплатами вчителів. “Мінфін розуміє, що так тривати не може. Він бачать структурні проблеми: молодих учителів залишилося близько 10% від загальної кількості, а пенсіонерів в освіті 20%, тобто вчительство старіє”, – каже глава освітнього комітету Сергій Бабак.
Не останню роль в ухваленні рішення про виділення додаткових грошей на освіту відіграла позиція Зеленського. За оцінками урядовців, це дозволить підняти зарплату всім освітянам на 50%, проте це відбудеться не відразу. За планом Кабміну, з 1 січня 2026 року зарплата зросте на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Однак частина депутатів освітнього комітету Верховної Ради та Данило Гетманцев задумали підвищити зарплати до рівня трьох “мінімалок” і змінити для освітян трудові вимоги. Для цього вони просять уряд знайти ще 13,5 млрд грн. За даними співрозмовників ЕП в Мінфіні, там цю потребу оцінюють 17,7 млрд грн.
Зміна умов праці вчителів
Середня зарплата у сфері освіти – одна з найменших серед усіх галузей. Гірша ситуація тільки в бібліотекарів та працівників мистецького сектору, ідеться в даних Держстату. Водночас деяким учителям вдається заробляти понад 20 тис. грн.
В освітньому комітеті пояснюють цей парадокс тим, що система зарплат освітян заснована на маленькій ставці і низці доплат: за стаж, за специфічні умови праці (наприклад, у гірських регіонах), за класне керівництво та індивідуальне навчання.
Голова комітету Бабак вважає, що така система фактично дискримінує молодих учителів, зарплата яких часто не доходить навіть до 10 тис. грн.
“Учитель, який прийшов на роботу після університету, отримує 8,2 тис. грн, а досвідчений – 17-18 тис. грн, тобто різниця – більш ніж удвічі”, – каже народний депутат.
Попри низькі ставки, учителі мають скорочений робочий день порівняно з представниками інших професій (36 год на тиждень, з яких 18 – безпосередній навчальний процес). Це дозволяє освітянам брати на себе більше навантаження. У школах нерідко кількість ставок перевищує кількість працівників. У Верховній Раді запропонували це змінити: збільшити кількість робочих годин учителя, зменшити кількість ставок і підвищити заробітну плату всім.
“Якщо збільшити тижневе навантаження з 18 до 22 годин, то математично можна було б скоротити 57 422 ставки. Але оскільки вже зараз 43 928 ставок вільні, реальне “скорочення” становило б лише 13 494 ставки”, – писав Бабак.
З ним не погоджується профспілка працівників освіти. Там заявляють, що запропоновані правки загрожують звільненням 70 тис. учителів.
Депутати також пропонують скасувати безстрокові договори з освітянами та перепідписати їх на термін від одного до пʼяти років. Тих, хто відмовиться, пропонують звільнити. У коментарі для ЕП Бабак уточнив, що кожен освітянин зможе працювати ще як мінімум рік за оновленим контрактом.
Більшість доплат збережуться, але їх структура зміниться. Закріплені законом надбавки будуть залежати від трудового стажу: три-пʼять років – 10% посадового окладу; шість-десять років – 15%; 10-20 років – 20%; понад 20 років – 30%.
Долю доплат за класне керівництво і перевірку зошитів хочуть передати Кабміну. Також пропонують скасувати підвищення ставок за звання “учитель-методист”, “старший учитель”, “старший вихователь”, “вихователь-методист”.
