Покупці в Україні дедалі частіше стикаються з випадками підробок або фальсифікації харчової продукції. В залежності від категорії товару, на полицях магазинів може бути до 30% підроблених продуктів.
І одна справа – заплатити гроші і не отримати бажаний результат. Але харчове шахрайство ставить під загрозу в тому числі здоров’я споживача. Тож варто бути насторожі і знати, як вберегти себе. УНІАН звернувся за порадами до експертів.
Які продукти в Україні підробляють найчастіше
За даними директора Союзу споживачів України Максима Несміянова, найбільше підробляють в Україні дві групи товарів – молочну продукцію та ковбасні вироби.
“Масово у нас підробляють саме молочку – сметану, сири кисломолочні, сири тверді. Також ковбасні вироби – оці дві групи товарів найбільше”, – каже він в розмові з УНІАН.
Несміянов та його команда займаються перевірками харчових товарів на якість та публікують отримані результати. Відвідують з такою метою вони переважно маленькі крамнички, де значно вища ймовірність знайти неякісний товар, ніж у великих іменитих мережах. Він зазначає, що зазвичай робить лише поверхневі перевірки – проте і цього вистачає, аби виявити підробку.
“Потрібно здавати продукт в лабораторію, а це дуже дорого. Наприклад, перевірка на білок (скільки його міститься в конкретному товарі, – УНІАН) – один зразок коштує 800 гривень. Ти не зрозумієш походження білка – він тваринний чи рослинний. А більш глибока перевірка коштує 3 000 гривень”, – пояснює Несміянов.
Більшість неякісних товарів-підробок виготовляють в Україні на дрібних та середніх виробництвах.
“Вони склад міняють: молочний на рослинний, якщо це масло або сир. Ковбасу не вищого гатунку, а першого роблять. Тобто менше м’яса, більше різних добавок. Все це продається під виглядом найнатуральнішої, найсвіжішої продукції” – розповідає експерт з питань захисту прав споживачів.
В залежності від категорії товару, в Україні може бути до 30% підроблених продуктів, каже Несміянов.
“Може бути все підряд, все це треба перевіряти. От ми хліб перевірили. У нас глибина перевірок невелика – ми ж громадська організація, ми самі собі щось перевіряємо. Ми навіть повністю не можемо ковбасу перевірити. А знайти можна багато чого”, – продовжує фахівець.
Окремо він звертає увагу на морозиво.
“Великі виробники – ок, а маленьких перевірили – вони фальсифікують. Як порахувати відсоток? Була в нас історія, що я сметану перевірив, і уся сметана із п’яти зразків вийшла або підробка, або фальсифікат, або незрозуміло що. Але це не показник, що 100% сметани в Україні підроблено”, – пояснює Несміянов.
Підробка продуктів – не тільки українське ноу-хау. Це велика проблема в усьому світі, каже УНІАН заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас. За її словами, підробляють і оливкову олію, і багато інших продуктів.
Так, оливкову олію часто розбавляють більш дешевою соняшниковою, ріпаковою або пальмовою. В дорогі бренди спиртного, наприклад, додають дешевий етиловий спирт з ароматизаторами та барвниками. А “секретний інгредієнт” у вершковому маслі, сирах та сметані – тугоплавкі рослинні жири, зокрема пальмова олія. Подібні трюки дозволяють виробникові (нечесному) чимало зекономити на собівартості і збільшити власний прибуток.
“Якщо говорити про фальсифікацію, то в Україні найчастіше фальсифікують сир, масло і сметану. Споживач має бути просто більш уважним, тому що дуже часто маленькими буквами на етикетці написано, що це, наприклад, не сир твердий, а сирний продукт. Або що це не масло, а продукт вершково-рослинний – або так само не сметана, а сметанний продукт”, – каже Жупінас.
Як захиститися від підробок
Щоб зменшити потенційні ризики, при купівлі товару слід завжди дивитися на етикетку. По-перше, інформація про товар має міститися українською мовою – з повним переліком інгредієнтів, датою виготовлення, умовами зберігання. По-друге, має бути вказана юридична особа, до якої можна висунути претензії у випадку отруєння.
Втім, Несміянов каже, що і такої пильності недостатньо – без лабораторного аналізу до кінця не можна бути впевненим, що саме ти купуєш.
“Маркуванням українською мовою вже нікого не здивуєш. Зараз вже і під польську продукцію велика кількість підробок в Україні. Іноді працюють народні методи – якщо, наприклад, молочну продукцію перевіряти через гарячу воду. Але загалом ніяк не визначити несправжність товару”, – констатує експерт.
З іншого боку, перевіряти їжу на якість перед вживанням – теж не варіант, зважаючи на високу вартість таких тестів.
“Ковбаса коштує, умовно, підробна до 300 гривень за кілограм. Ти купив пів кіло і за 800 гривень несеш на перевірку – і це тільки перевірка на білок”, – нагадує Несміянов.
Тож покупець має звертати увагу і на інші фактори – в першу чергу, на ціну. Приваблива ціна може засліпити споживача, і він вполює дешевий продукт, навіть не замислюючись про ризики. Але наднизький прайс повинен, навпаки, насторожити клієнта.
“Якщо ковбасні вироби – вони мають коштувати умовно від 300 з копійками гривень за кілограм. Якщо молочка – то вона не може бути дешевою. Умовно, сметана, яка продається 350 грамів за менше ніж 50 гривень – вже для мене під питанням. Тільки якщо це якась велика акція. От зараз ми перевіряли сметану – 48 гривень за 350 грамів у великій мережі – підробка, 97% – немолочні жири”, – свідчить Несміянов.
Другий важливий фактор – місце покупки. Слід довіряти перевіреним джерелам та продавцям. Ринки чудово підходять для сезонної лохини чи огірків – але не обов’язково для молочки.
“На ринках у вас шансів придбати неякісний товар набагато більше – в рази, будемо чесні. В мережах менше – там вони якщо і допускають таких виробників, то невелику кількість”, – каже нам Несміянов.
“Якщо ви купуєте, наприклад, вершкове масло – його варто купувати відомих марок. І не десь на базарі на розкладці”, – підтверджує Жупінас.
З іншого боку, навіть гонитва за відомими брендами може зіграти з покупцем злий жарт. Особливо кмітливі ділки мімікрують під такі виробництва – навіть якщо їх вже немає фізично.
“Вони можуть використовувати символіку знищених підприємств на Сході – наприклад, на Луганщині. Таке підприємство може і існувати по документам. В покупця завищені очікування, що це високоякісна продукція від відомого виробника. А по факту це біс знає що і збоку бантик. Це фальсифікат. Це може бути підробка, якщо під знищеного виробника це роблять. Я бачив невелику кількість такого товару в невеликих магазинах. Казати, що це масова історія, я не можу”, – повідомляє Несміянов.
Як бачимо, універсального рецепту проти харчових підробок не існує. Є перелік факторів, на які слід звертати увагу і оцінювати буквально кожну потенційно небезпечну покупку.
“Споживачеві варто піклуватися про власну безпеку, і тоді він буде впевнений, коли купує товар”, – радить Жупінас.
