4 вересня, в день вбивства Василя Стуса в таборі Перм-36 в дюссельдорфському Будинку Ґергарта Гауптмана відкрилася виставка “Стус”, організована Інститутом Пілецького в Берліні.
Повідомляє “Суспільне Культура”.
Постать і творчість українського поета, борця й гуманіста стає відкриттям для Німеччини та додає розуміння того, чим є Україна.
Виставка “Стус” представлена в образі книги. Сторінки якої є сюжетом долі поета. Відповідно до подій життя Василя Стуса конструкція виставки змінюється й з’являються металеві кути, нависає стеля над площинами з експонатами. Кількість сторінок далі стає меншою. Як символ того, що тоталітарний режим виривав їх із книги долі.
Архітектор виставки Олександр Бурлака передає в такий спосіб стан наших знань про історію Стуса та України.
“Ці пустоти символізують час, вкрадений у поета, вкрадений в українців. Під владою Москви ми не мали привілею гідно розповідати про сучасників. Виставку «Стус» зробило не його покоління. Ми не хочемо спекулювати там, де не маємо інформації. Але відчуваємо, як його тексти ростуть крізь час”, — говорить кураторка проєкту Єва Якубовська.
Площини названі цитатами Василя Стуса. На них розміщені документальні матеріали. Серед експонатів перша копія виданої за кордоном поетичної збірки “Зимові дерева” з архіву Українського вільного університету в Мюнхені. Книжка Ґете, така ж, яку Стус отримав у табірній камері. Відео, на якому руки Дмитра Стуса гортають збірку “Палімпсести”, написану від руки батьком. Магаданські наглядачі забрали її у поета та сказали йому, що знищили. На виставці залишено символічне порожнє місце для останньої, втраченої збірки поета “Птах душі”.
Між площинами-сторінками вугілля, як знак роботи на кочегарці. Обгоріла цегла як образ зруйнованої мрії про вільну творчість. Протест проти політичних арештів, який відбувся на київській прем’єрі “Тіней забутих предків” 1965 року, ілюструє відео, в якому ряди пустих червоних стільців радянського кінотеатру. На афіші виставки репродукція портрета письменника, створеного чоловіком художниці Алли Горської Віктором Зарецьким.
На виставці “Стус” директорка Інституту Пілецького в Берліні Ганна Радзейовська наголосила:
“Василь Стус — важливий герой демократичної Європи. (…) Наша Європа стала тим, що хотів отримати Василь Стус. Немає вільної Європи без вільної України!”
На відкритті виставки Рене Белль констатував, що на Заході довго не знали й не розуміли того, що Україна має іншу культуру, окрему від російської. Постать Стуса та його біографія стають дороговказами для осмислення України, її виборювання незалежності.
Творці виставки “Стус” уникли героїзації, міфотворчості, знеособлювального штампу “незламності”.
“Повагу має викликати людина, а не піднесена постать”, — говорить Єва Якубовська.
Сьогоднішні захисники України розповідають про духовну підтримку, яку знайшли у поезії Стуса, опинившись в окопах, шпиталях, у полоні. На виставці на відео вірші Василя читають військові. Серед них — поет, молодший сержант ЗСУ Максим Кривцов, який загинув 7 січня 2024 року, захищаючи Харківську область.
