У Франківську оцифрували костел Діви Марії

В Музеї мистецтв Прикарпаття завершено проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії — найдавнішої збереженої сакральної пам’ятки міста XVII–XVIII століть.

Про це повідомляє Музей мистецтв Прикарпаття

У межах проєкту здійснили високоточну фотограмметрію та 3D-сканування архітектурного простору і розписів храму. Результатом стала детальна цифрова 3D-модель інтер’єру, що фіксує його сучасний стан і зберігає унікальні елементи барокового декору, живопису та архітектурних форм.

Результати роботи — ортофотографії оздоблення інтер’єру та 3D модель пам’ятки — вже доступні широкій аудиторії на міжнародній цифровій платформі.

Проєкт вдалось реалізувати завдяки грантовій підтримці Європейського Союзу за програмою #HouseofEurope.

“Висловлюємо щиру вдячність за довіру, фінансову підтримку та послідовну увагу до збереження культурної спадщини України в умовах війни. Особливу подяку адресовуємо усій команді Музею мистецтв Прикарпаття та фахівцям компанії #Skeiron, які забезпечили технічну й організаційну реалізацію процесу оцифрування історичної споруди”, — йдеться в дописі.

Колегіальний костел Діви Марії (Художній музей)

Однією з найстаріших архітектурних пам’яток Івано-Франківської області є костел Пресвятої Діви Марії, хоча точна дата його будівництва невідома (приблизно XVII ст.).

Точно відомо лише те, що дерев’яний храм існував до того, як місто отримало Магдебурзьке право. Саме Андрій Потоцький, засновник Івано-Франківська, наказав звести храм. У 1669 році замість дерев’яної будівлі постала нова – мурована, у стилі бароко. Колегіальний костел Діви Марії став чудовою архітектурною прикрасою міста.

З 1980 року костел не використовується за основним призначенням, адже у його стінах розмістився Івано-Франківський художній музей. Його унікальність полягає в тому, що саме тут зібрано біля 15 тис. пам’яток образотворчого та народного мистецтва Прикарпаття (іконопис, барокова скульптура, шедеври класиків малярства).

У 1990-93 рр. у храмі були відновлені настінні розписи, а з метою поповнення фондів музею зразками народного одягу та вишивки – організовані наукові експедиції до Гуцульщини, Покуття, Опілля та Бойківщини.