Тетяна Трощинська: стервятництво — це танці на руїнах чужих життів

Я дуже рідко намагаюся писати на такі теми, з багатьох причин.
Передовсім – щоб не множити політичні срачі, які і без мене є кому множити.
Але тут неможливо пройти повз.
Що ми бачимо?
Ми бачимо нового Мендель, який в той момент коли треба закликати наших партнерів напрягтися і допомогти Україні зробити ще кілька ривків, щоб повалити цю людоїдську диктатуру, від чого стане легше усій Європі, яка нарешті перестане дрижити і труситись перед Росією, пише це?
Замість того, щоб закликати їх надавати якомога більше допомоги, в тому числі і ППО; щоб підтримувати українських громадян і говорити стратегічно важливі речі для усієї європейської безпеки, ти пишеш це?
Не переношу політиків, які просто собі намагаються наростити аудиторію і вірян в усіх ситуаціях.
Що зараз робить Путін?
Він дістає свої струхлявілі орєшнікі і кошмарить тил.
Перетворює в руїни не просто будинки, а життя людей. Скоро по всій країні вже у кожної і кожного з нас буде людина чи родина, яку особисто зачепила втрата – або буде хоч хтось рідний, близький чи знайомий, хто втратив хоч своє село, хоч місто, хоч майно.
Ця країна звузилась у горі до маленької і своєї.
І ти приходиш і розводиш цю гидоту, яка не допомагає ні українському суспільству, ні Українській державі, ні політичній силі, яку ти представляєш, не зміцнює людей у війні і болі, ти просто збираєш аудиторію інфантилів, продаєш неправду, ілюзії і неможливе.
З ким домовлятись?
З терористами, які воюють з бабцями, що продавали кріп на Лук’янівскому базарі; з дітьми і кошенятами, які ховаються в метро?
І ти це підхоплюєш і просто поширюєш вимоги держави-терориста.
Це огидно.
Я просто побачила в одного діяча, можливо, ви бачили таке в інших.
Але це, як на мене, стервятництво, це танці на руїнах чужих життів, які люди тут щодня збирають по шматочках.