Викрадення та депортація українських дітей до Росії — один із найцинічніших злочинів, скоєних від початку окупації України. Примусове переселення не було випадковістю — це свідома, системно вибудувана політика, спрямована на геноцид українського народу. Викрадаючи дітей із тимчасово окупованих територій, російська влада насильно нав’язує їм власну мову, культуру й бачення світу, змушуючи сприймати українців ворогами та відмовлятися від власного коріння, пише ІФпортал.
Спочатку окупанти вбивають батьків, а потім викрадають їхніх дітей під приводом “евакуації”. Вони викорінюють усе українське, позбавляють дітей ідентичності й зрештою мілітаризують — виховуючи нове покоління для досягнення своїх імперських цілей.
Вкрадені діти
Згідно з “Дослідженнями депортації та примусового переміщення українських дітей” за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення, а саме 18 лютого 2022 року, так звані голови «Донецької та Луганської народних республік» Денис Пушилін і Леонід Пасічник оголосили про організований «масовий і централізований виїзд» людей похилого віку, жінок і дітей. Зокрема це були сироти із закладів інституційного догляду.
Дітей вивозили поспіхом, без попередження — на збори їм давали не більше ніж 15 хвилин. Із Донецька тоді евакуювали 262 дітей-сиріт із двох закладів, а з Луганська — 159 вихованців, серед яких 75 були дошкільного віку, а 17 — немовлятами до одного року. Згодом почалося масове вивезення дітей з усіх установ окупованих територій Донецької та Луганської областей.
21 лютого уповноважена при президентові РФ з прав дитини Марія Львова-Бєлова під час селекторної наради з регіональними представниками заявила, що російські сім’ї виявили бажання взяти на виховання дітей із так званих “ДНР” та “ЛНР”.
До вечора того ж дня глави 43 суб’єктів Росії повідомили про готовність прийняти біженців із Донбасу. У Воронезькій, Курській, Пензенській, Саратовській і Волгоградській областях запровадили режим надзвичайної ситуації.
Вже 22 лютого лише в одній установі — спортивно-оздоровчому комплексі “Ромашка” у Ростовській області — перебували близько 500 дітей-сиріт із так званої “ДНР”.
До квітня 2022 року до Росії з окупованих територій Донецької та Луганської областей було вивезено 2161 дитину-сироту. За даними «уповноваженої з прав людини ДНР» Дарії Морозової, серед них — 71 вихованець із трьох будинків дитини, підпорядкованих «міністерству охорони здоров’я ДНР», 761 дитина-сирота або така, що залишилася без батьківського піклування, і 165 вихованців дитячих соціальних центрів. Загалом 997 дітей було «евакуйовано» ще до початку так званої «спеціальної воєнної операції».
На сьогодні точну кількість викрадених та депортованих українських дітей встановити неможливо. З відкритих джерел держави-окупанта відомо, що Марія Львова-Бєлова заявила про понад 700 000 українських дітей «переселених» до Росії. Тоді, як Дар’я Герасимчук, Уповноважена з прав дитини в Україні, оцінює реальну кількість у межах від 200 000 до 300 000 осіб.
Росія постійно порушує міжнародне право, відмовляючись надавати Україні чи іншим міжнародним сторонам будь-які дані про переміщених дітей. Через це неможливо визначити справжню кількість депортованих українських дітей.
За даними порталу “Діти війни”, станом на 4 листопада 2025 року депортовані та примусово переміщені 19546 дітей, інформація про яких надійшла з різних джерел, включаючи рідних чи близьких, які знають, що дітей викрали росіяни.
6 серпня 2025 року засновник і керівник організації “Save Ukraine” Микола Кулеба повідомив, що Росія створила онлайн-каталог для «продажу» українських дітей.
На сайті можна «вибрати» собі дитину по фото з відкритими обличчями. Вони описують дітей як товар: «слухняна», «спокійна» тощо. Більшість у цьому «каталозі» народилися до окупації Луганщини й мали українське громадянство. Батьки деяких з них були вбиті саме окупантами. А іншим, щоб узаконити викрадення, просто зробили російські документи.
“Табори відпочинку”
Часто росіяни вивозять дітей з окупованих територій під приводом відпочинку в дитячому таборі. Якщо в дитини є батьки, то їм розповідають, що дитині потрібно відпочити від війни, від постійних обстрілів. Або влаштовують медичні огляди, під час яких навмисно видумують дітям різні діагнози, щоб потім відправити на лікування чи реабілітацію. Рідні, бажаючи своїм дітям кращого, погоджуються. Деякі з таких дітей іноді повертаються назад додому. Та багато з них залишаються в Росії. Їх або влаштовують в інші родини, змінюючи імена, або розподіляють по російським дитячим будинкам. Часто дітям розказують, що від них відмовилися рідні чи покинули їх і вони нікому вже не потрібні.
Це лише один із сценаріїв викрадення дітей з України. За словами Дарії Герасимчук, росіяни мають щонайменше шість різних способів викрадення.
З дітей в солдати
Одним із небезпечних інструментів окупації, який викоримтовує Росія, є мілітаризація викрадених українських дітей. Росіяни створюють спеціальні програми та центри для навчання дітей військовій справі. Впливаючи на свідомість дітей за допомогою маніпуляцій та пропаганди, вони викривлюють сприйняття реальності в дітей та нав’язують нові цінності, руйнуючи ідентичність.
Військовий вишкіл для дітей вже давно став нормою в Росії. Для цього росіяни створювали та продовжують створювати різноманітні організації та рухи. За даними Благодійного фонду “Голоси дітей” Найбільш популярними та масовими з них є “Юнармія”, російський рух школярів, АНО “Большая перемена”, а також “Молодая Гвардия”, “Волонтеры победы”, “Патриот”, “Союз пионеров”, “Бастион”.
З кінця 2022 року з’явився об’єднувальний загальноросійський рух дітей і молоді “Движение Первых”. Метою руху є “виховання високоморальних, соціально успішних громадян”, за якою криється фактично виховання слухняних і лояльних до влади громадян, готових піти на війну та накачаних
пропагандою “наддержави”. Новий рух передбачає вступ дітей з 6 років.
Видання Kyiv Independent провело розслідування, в результаті якого вияснили, що українські підлітки з окупованих частин Херсонщини, Запоріжжя, Луганщини й Донеччини проходять військові вишколи центру “Воїн” на території оборонно-спортивного табору “Авангард” у Волгоградській області. Їх долучають до змін “Час юних героїв”.
За даними розслідування лише у 2024-му через мілітаризацію центру “Воїн” у Волгоградській області пройшло 1289 дітей з окупованих територій.
Росіяни не просто проводять військову підготовку для дітей. Вони готують молодь до служби в збройних силах РФ. А в подальшому ці діти воюватимуть проти України. Такі приклади вже є, оскільки викрадені ще в 2014 році діти, давно пройшли таку підготовку і, з перепрошитою пропагандою свідомістю, поповнили ряди “защітнікав отєчєства”.
Як йдеться в розслідуванні Kyiv Independent, один з таких є Анатолій Юшко. Родом хлопець з Донецька. У 2014, коли Росія почала війну, він ще навчався в школі. Згодом пройшов перевиховання та військову підготовку, будучи учасником російської молодіжної військово-патріотичної “Юнармії”. Коли йому виповнилося 19, то добровільно пішов на війну в складі армії окупантів та захоплював Запорізьку область. Після демобілізації почав навчати дітей у центрі “Воїн”.
За даними Центру протидії дезінформації інші два юнаки теж воювали в складі російської армії. Щоправда їх доля склалася дещо інакше. Дмитро Котов у 2015 році закінчив школу-гімназію №6 міста Джанкой. Входив до лав “Юнармии”. Це підтверджують дані з відкритих джерел. Після закінчення Севастопольського державного технічного університету проходив контрактну службу на десантному кораблі “Новочеркаськ” 197-ї бригади десантних кораблів Кримської військово-морської бази ЧФ Росії. 24 березня 2022 року Дмитро Котов загинув під час участі у війні РФ проти України.
Іван Шифман родом з міста Кальміуське , що в Донецькій області, навчався в школі №1 . У 2019 році вступив до лав “Юнармии”. Після досягнення повноліття вступив до лав “народної міліції днр” та розпочав службу у першій окремій гвардійській мотострілецькій бригаді Росії. З початку повномасштабної війни РФ проти України був учасником бойових дій в населених пунктах Старогнатівка, Гранітне, Малоянисоль, Зайцеве та Розівка Донецької області. 14 квітня 2022 року Іван Шифман загинув на лінії бойового зіткнення поблизу села Новобахмутівка Донецької області.
Як повернути дитину з окупації
Важливо розуміти, що дуже великий ризик залишатися в областях, де йдуть бойові дії і лінія фронту близько. І щоб потім не їхати в Росію, не шукати способів як забирати цих дітей, потрібно виїжджати. Якщо так сталося, що дитина вже перебуває на території Російської Федерації або на тимчасово окупованих територіях України, то варто скористатися існуючим алгоритмом, який може допомогти рідним примусово переміщеної або депортованої дитини.
Що потрібно робити
- зібрати якомога більше інформації про незаконно переміщену чи депортовану дитину та обставини цих подій;
- записати зібрану інформацію зі збереженням хронології, щоб не забути деталі через стрес;
- якщо про депортацію дитини повідомила стороння особа, необхідно обовʼязково записати її дані: ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, адресу електронної пошти.
Про незаконне переміщення чи депортацію дитини потрібно повідомити такі служби:
- Національну поліцію України (особисто звернутися у найближче відділення або зателефонувати за номером 102);
- Національне інформаційне бюро (номер цілодобової гарячої лінії 16-48 для громадян, які перебувають на території України, або +380442878165 для тих, хто за кордоном, електронна скринька: [email protected]);
- Портал «Діти війни» за посиланням (заповнити онлайн-форму заяви «Моя дитина зникла, допоможіть!» у розділі «Надіслати звернення в один клік»);
- Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за номером гарячої лінії 0-800-50-17-20 – в межах України, 044-299-74-08 для дзвінків із-за кордону, електронна адреса [email protected]
При зверненні необхідно повідомити такі дані:
- ПІБ примусово переміщеної або депортованої дитини;
- дату народження дитини;
- місце народження дитини;
- адресу місця проживання дитини;
- місце, з якого дитина була примусово переміщена, та обставини незаконного переміщення;
- інформацію про те, з ким дитина була переміщена: з батьками, у супроводі інших осіб або ж сама;
- якщо відомо, надати дані про поточне місце перебування дитини чи останнє відоме місцезнаходження, обставини таких подій;
- статус дитини, якщо такий є (дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування);
- особливі прикмети, які має дитина (особливості тіла, шрами, родимки тощо);
- актуальне фото дитини;
- ПІБ, дата народження, місце реєстрації та проживання, номери мобільних телефонів, електронні адреси та місце поточного перебування батьків / інших законних представників або родичів дитини;
- дані особи, яка повідомила про примусове переміщення дитини: ПІБ, місце поточного перебування, контактний номер телефону, електронна адреса.
Офіс Омбудсмана працює для того, щоб всі діти України були вдома, у безпеці, поруч з рідними і близькими. Для України важлива кожна дитина і держава робить все можливе, щоб повертати вкрадених чи депортованих дітей. Триває безперервна робота щодо верифікації всіх постраждалих від війни дітей з метою їх повернення на підконтрольні Україні території.
Юлія Палій
