Національне антикорупційне бюро проводить перевірку походження коштів, які вносили як заставу за фігурантів справи про масштабну корупцію в «Енергоатомі».
Про це заявив директор НАБУ Семен Кривонос на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради 10 грудня, пише Бабель.
За його словами, з цього приводу з 12 по 28 листопада НАБУ надіслало низку запитів до Державної служби фінансового моніторингу. Кілька відповідей вже отримали, але законність походження коштів досі не дослідили.
Кривонос наголосив, що кошти, здобуті злочинним шляхом, не можуть бути використані для сплати застави.
«Теоретично, якщо буде встановлено, що ці кошти справді незаконні й походження сумнівне, то можна клопотати, що вони не можуть бути використані як застава», — додав очільник НАБУ.
Серед платників є як фізичні особи, так і компанії, зокрема меблева фірма «Вангар» з капіталом в 1 000 гривень, яку створили лише у травні цього року.
За словами Кривоноса, Держфінмоніторинг поки що не зміг надати інформацію про походження коштів. Голова служби Філіп Пронін каже, що всі запити НАБУ опрацьовуються.
«По всіх [запитах НАБУ] ми надали узагальнені матеріали, зробили перше коліно, друге коліно, зараз відпрацьовуємо третє коліно. Ми в робочому порядку теж перебуваємо на контакті з Бюро», — заявив Пронін.
На запитання, як можна було пропустити внесення застав у 25 і 12 мільйонів гривень від меблевої фірми, Пронін відповів, що служба не бачить підозрілих транзакцій і перевіряє походження коштів постфактум.
Він додав, що Держфінмоніторинг не має прямого доступу до всіх банківських транзакцій.
«Ми отримуємо лише те, що надходить від банківських установ у вигляді повідомлень», — зазначив Пронін.
За його словами, після отримання інформації від НАБУ служба звернулася до банку, який має до пʼяти робочих днів для відповіді. Очільник фінслужби наголосив, що саме банки мають право й обов’язок блокувати підозрілі операції.
У справі «Мідас» підозри отримали вже восьмеро фігурантів — пʼятьох з них відправили під варту. Проте згодом за двох підозрюваних «працівниць бек-офісу» — Лесю Устименко та Людмилу Зоріну — внесли сукупно 37 мільйонів гривень застави, а за Ігоря Фурсенка
За Ігоря «Рьошика» Фурсенка внесли 95 млн грн застави. Журналісти зʼясували, що це зробила «фірма з торгівлі деревиною»За Ігоря «Рьошика» Фурсенка внесли 95 млн грн застави. Журналісти зʼясували, що це зробила «фірма з торгівлі деревиною»
(«Рьошик») — 95 мільйонів гривень.
За ще одного фігуранта справи, колишнього віцепремʼєра Олексія Чернишова внесли заставу понад 51,6 мільйона гривень.
