На Янівському цвинтарі у Львові відновили могилу військовика УГА з Івано-Франківщини Володимира Букшованого

На Янівському цвинтарі у Львові відновили могилу поручника Української галицької армії із села Пістинь Івано-Франківської області Володимира Букшованого. До 135 річниці від дня народження військовика на місці його поховання встановили хрест і таблицю.

Про це розповів у коментарі Суспільному прикарпатський історик, один з ініціаторів відновлення могили Андрій Бойда.

Про те, що Володимир Букшований — брат одного з командирів Легіону Українських січових стрільців Осипа Букшованого — похований на Янівському цвинтарі, Андрій Бойда дізнався під час роботи в архіві.

«Я працював з матеріалами газетної періодики міжвоєнного періоду Галичини. У газеті “Діло” знайшов некролог, який написав Роман Купчинський. У ньому йшлося про те, що колишній командир третього похідного куреня 24 піхотного полку Української галицької армії Володимир Букшований помер від недуги 1 січня 1931 року і був похований на Янівському цвинтарі. Мені стало цікаво, чи є ще ця могила взагалі», — розповідає історик.

Після цього Андрій Бойда звернувся по допомогу до львівського некрополіста й засновника благодійного фонду «Pro Memoria» Ігоря Мончука.

«Він пошукав і сказав, що могили нема, але через якийсь час дізнався, що в 1970-х роках вона була втрачена. Саме місце поховання Володимира Букшованого йому вдалося встановити у співпраці з Муніципальною обрядовою службою міста Львова», — говорить Андрій Бойда.

Хрест і табличку на могилі Володимира Букшованого на одному з полів Янівського цвинтаря встановили завдяки фонду «Pro Memoria» 15 серпня 2026 року — за три дні до його дня народження.

«Відновлення могили було важливим, тому що це — пам’ять про героїв визвольних змагань. Для мене це — змога їх вшанувати на місці останнього спочинку. Зараз стало набагато зручніше знаходити історичні джерела, щоб віддавати шану тим, завдяки кому наш народ здобував незалежність. Ігор Мончук виявився правим, коли свого часу сказав, що бракує відновленої могили. Завдяки йому хрест і табличка — на своєму місці», — розповів історик Андрій Бойда.