Незвиську вишиту сорочку знайти у Незвиську дуже складно. Давні вишиванки місцеві селяни колись продали музейникам та приватним колекціонерам майже за копійки. Та саме завдяки цьому дослідники змогли відтворити характерні орнаменти та крої на сторінках книг.
Одну з таких давніх сорочок мешканка Незвиська побачила і вирішила пошити для себе. Тепер у її шафі близько 20 незвиських сорочок, пише ІФПортал із посиланням на Третю студю.
На особливому місці сорочка, яка нещодавно з’явилася в гардеробі. Марія Мороз побачила сорочку у книзі “Вишивки сорчки Городенківського Покуття”. Каже, що вміє вишивати, але техніко, якою вишита саме ця сорочка, не володіє. Щоб втілити свою мрію, знайшла майстриню з Космача, яка мешкає у Незвиську.
Сорочку жінка вдягає лише на найбільші свята.
Автори книги Ольга Ковалів, Людмила Вонсуль та Галина Дідич кажуть, щоб видати альбом знадобилося багато зусиль, аби знайти оригінальні давні вишиванки.
“Ми досліджуємо покутські сорочки і серед них назвиські мають особливий почерк”, — каже Галина Дідич.
Авторка каже, що їм довелося звертатися до приватних колекціонерів, родинних спадків і таким чином вдалося зібрати ще 18 сорочок. Загалом вийшло 37 сорочок, які авторки дослідили і видали книгу-альбом.
Зразки сорочки з Незвиська можна побачити у кількох музеяз, зокрема у Городенківському краєзнавчому, Національному музеї Гуцульщини та Покуття у Коломиї та Національному музеї імені митрополита Шептицького у Львові.
