Більш широкий погляд на ситуацію з нападами на ТЦК показує, де ми насправді знаходимося в цій війні на виснаження.
Війна на виснаження ведеться не проти армії — вона ведеться проти суспільства. І суспільство, яке воює проти власної армії, уже програло. Кожен із нас, хто готовий боротися проти ТЦК замість того, щоб боротися проти армії, яка прийшла нас вбивати, тим самим власноруч прискорює ліквідацію країни та себе як її частини.
Мета Росії не в тому, щоб “освободить” українців від “людоловів з ТЦК”. Росія наймає людей і платить їм гроші спеціально для того, щоб убивати кожного, хто тут живе. Не потрібно нічого вигадувати, аби уявити, що відбувається після окупації вашого міста, — достатньо подивитися на звільнений Херсон або на досі окуповані Маріуполь, Донецьк чи Мелітополь. Замість “людоловів з ТЦК” туди приходять російське ФСБ та “фахівці з народних республік”. І поки що ніхто не бачив жодного відео з Донецька, де місцеві жителі перевертали б машини російських силовиків.
У війні на виснаження перемагає не той, хто захопить більше територій. Перемагає той, хто не здався першим. А рішення про капітуляцію кожен завжди приймає самостійно.
Про автора: Микола Княжицький – український журналіст, Член австрійського Міжнародного інституту преси.
Передрук не редагуємо. Оригінал тут
