Щодня в Україні десятки людей — переважно жінок і дітей — стикаються з насильством, яке ховається за стінами домівок. Те, про що звикли мовчати, досі забирає здоров’я, гідність, а подекуди й життя. Саме тому щороку з 25 листопада по 10 грудня триває всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», що має нагадати: мовчання — не захист, а згода з тим, що відбувається, пише Звістка.
У час війни ця тема набуває особливої ваги. Коли насильство ззовні стало частиною повсякдення, суспільство не може дозволити, щоб воно вкорінилося і всередині родин.
Як народилася кампанія “16 днів проти насильства”
Кампанія «16 днів проти насильства» відбувається у понад 180 країнах світу, а в Україні — з 2001 року.
Вона охоплює період між двома символічними датами: 25 листопада — Міжнародним днем боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок і 10 грудня — Міжнародним днем прав людини.
Мета кампанії — привернути увагу до проблеми насильства в усіх його формах, підвищити обізнаність суспільства та наголосити, що допомога існує. Як повідомляє Міністерство соціальної політики України, щороку до акції долучаються сотні державних і громадських структур, які проводять освітні заходи, інформаційні марафони, тренінги та соціальні флешмоби.
Мовчання вбиває: що кажуть цифри
Проблема домашнього насильства залишається масштабною і, за даними аналітиків, має тенденцію до зростання.
- У 2023 році в Україні було зареєстровано понад 291 тисячу звернень про випадки домашнього насильства — на 47 тисяч більше, ніж роком раніше, повідомляє юридична організація JurFem.
- За статтею 126-1 Кримінального кодексу («Домашнє насильство») у 2023 році потерпілими визнано 2 731 особу, з яких 2 423 — жінки.
- Лише за перші вісім місяців 2023 року до поліції надійшло понад 192 000 заяв, інформує ZMINA.
- За даними ООН Жінки в Україні, 26 % українок віком 18–74 роки хоча б раз у житті зазнавали фізичного або сексуального насильства з боку інтимного партнера.
Ці цифри — не просто статистика. Це нагадування про те, що насильство залишається соціальною проблемою, яку неможливо ігнорувати.
Як закон захищає постраждалих від насильства
Україна послідовно вдосконалює систему протидії насильству. Основні положення закріплені у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (2017 рік), який визначає механізми допомоги постраждалим, повноваження поліції, органів влади та соціальних служб.
Окремо у 2017 році було внесено зміни до Кримінального кодексу — запроваджено статтю 126-1 «Домашнє насильство», що передбачає кримінальну відповідальність за систематичні дії фізичного, психологічного або економічного характеру.
У 2022 році Україна зробила ключовий крок — ратифікувала Стамбульську конвенцію, тобто Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству. Документ набув чинності 1 листопада 2022 року і став частиною українського законодавства. Він зобов’язує державу не лише карати кривдників, а й системно запобігати насильству через освіту, соціальні програми та захист постраждалих.
«Негативне ставлення до домашнього насильства є індикатором розуміння прав людини», — зазначає Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики в інтервʼю для Експертний центр з прав людини.
Війна й насильство: подвійний виклик
Повномасштабне вторгнення росії загострило проблему насильства в родинах. Втрата житла, роботи, близьких і вимушене переселення створюють емоційне напруження, яке нерідко виливається у конфлікти вдома.
Як повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, «у зв’язку з воєнним станом зросла соціальна напруга, кількість внутрішньо переміщених осіб і випадків насильницької поведінки» – за даними ZMINA.
За даними ООН, кількість звернень від постраждалих під час війни зросла майже вдвічі порівняно з довоєнним періодом. Особливо вразливими залишаються жінки, які втекли від бойових дій, люди з інвалідністю та літні громадяни.
Крім того, з’явилися нові виклики — сексуальне насильство, пов’язане з війною, катування, психологічне насильство під час окупації. Україна співпрацює з міжнародними структурами, зокрема з ООН Жінки та Міжнародним кримінальним судом, для документування таких злочинів і притягнення винних до відповідальності.
2025 рік. Про що свідчать цифри
За перші п’ять місяців 2025 року в Україні зафіксовано 53 606 заяв про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством, — інформує ZMINA. За даними Офісу Генерального прокурора, лише за перший квартал року розпочато 794 кримінальних провадження за статтею 126-1 Кримінального кодексу України («Домашнє насильство») — це майже на третину менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас, за інформацією Національної поліції України, понад 102 тисячі осіб перебувають на профілактичному обліку за вчинення домашнього насильства.
Де шукати допомогу постраждалим від насильства
Якщо ви або хтось із близьких зазнали насильства, головне — не залишатися наодинці.
Куди звертатися:
- Поліція — 102. У випадку загрози життю або здоров’ю телефонуйте негайно.
- Гаряча лінія з протидії домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації: 0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних).
- Дитяча лінія допомоги: 0 800 500 225 або 116 111.
- Урядова гаряча лінія з питань запобігання домашньому насильству: 15-47 — працює цілодобово.
- Також діють регіональні притулки та кризові кімнати, де постраждалі можуть отримати тимчасовий прихисток і психологічну допомогу.
За потреби можна звернутися до місцевих центрів соціальних служб, служб у справах дітей чи громадських організацій, які працюють у сфері протидії насильству.
Акція «16 днів проти насильства» — це не просто щорічна інформаційна кампанія.
Це нагадування кожному: насильство — не приватна справа і не «сімейна таємниця». Закон захищає постраждалих, служби надають допомогу, але вирішальний крок — не мовчати.
Кожна заява, кожен дзвінок, кожна історія, розказана вголос, — це шанс врятувати життя. Україна вже зробила великий поступ у законодавстві, та справжні зміни починаються тоді, коли суспільство перестає терпіти насильство в будь-якій формі.
