Катування та вбивства: “кібершахрайські центри” в М’янмі перетворилися на табори рабства

Злочинні синдикати, що керують величезними “кібершахрайськими центрами” у М’янмі, вдаються до крайньої жорстокості, зокрема катувань та вбивств підневільних працівників, тіла яких потім скидають у річки.

Сотні тисяч людей, яких заманили обіцянками легальної роботи з різних куточків світу, опинилися в рабстві, де їх змушують займатися онлайн-аферами під загрозою смерті, повідомляє Українська правда.

Як свідчить розслідування Myanmar Now та Prachatai, сотні тисяч людей перебувають у пастці шахрайських центрів, розташованих переважно на кордоні М’янми з Таїландом. Жертв заманюють пропозиціями легальної роботи, наприклад, у сфері обслуговування клієнтів, після чого незаконно переправляють до країни. Потрапивши на територію таких комплексів, люди опиняються у рабстві.

“Протягом багатьох років з’являються повідомлення, що описують нелюдські умови всередині центрів, від моріння голодом до вилучення органів”, — йдеться в повідомленні.

Як пише видання, працівників змушують цілодобово займатися кібершахрайством, обманюючи людей по всьому світу. У звіті ООН за 2023 рік зазначається, що понад 37 мільярдів доларів було викрадено людьми з шахрайських центрів в Південно-Східної Азії.

Тих, хто не виконує встановлену “норму” прибутку, жорстоко карають.”

Колишній охоронець одного з таких таборів розповів, що керівництво наказувало бити людей. А хто відмовлявся, то втрачав довіру та ризикував життям.

Спроби втечі караються з особливою жорстокістю. За першу спробу людину кидають у темне приміщення без їжі та води. Друга спроба може закінчитися вбивством на місці.

“Начальство приносило мертві тіла і виставляло їх перед будівлями як нагадування. Всі були змушені дивитися. Ось що станеться, якщо ти втечеш”, – розповів один зі свідків.

За його словами, тіла вбитих часто просто викидали в річку Моеі. Місцеві жителі підтверджують, що знаходили у воді тіла невідомих людей.

Організаторами цих злочинних підприємств є переважно китайські банди, які діють у співпраці з місцевими збройними угрупованнями М’янми, що забезпечують охорону та логістику в обмін на частку від прибутків. Жертвами стають переважно вихідці з країн Азії. Але останнім часом зростає кількість людей з Африки, Південної Америки та навіть Європи.