Дитинство без садочка: як виживають батьки українських дошкільнят

Проблема нестачі місць у садочках існувала й до 2022 року. Але повномасштабне вторгнення перетворило її з хронічної на гостру.

Як батьки знаходять вихід із ситуації та що робить держава, розповідає Звістка.

За даними Міністерства освіти і науки на червень 2025 року нараховувалося вже щонайменше 1922 пошкоджені чи зруйновані школи і 1403 дитячі садочки. Це не просто цифри — це батьки без інфраструктури, діти без безпечного місця для навчання та розвитку, цілі громади без базової послуги.

Паралельно мільйони родин були змушені переїхати

Work.ua описує реальну ситуацію: черги на місця в садочки різко виросли — особливо у великих містах, куди прибули сотні тисяч внутрішньо переміщених сімей.

Тривога як новий розпорядок дня

Навіть ті батьки, яким пощастило влаштувати дитину в садочок, не можуть будувати день стабільно. Відповідно до чинного порядку, якщо повітряна тривога оголошується до початку роботи закладу — садочок відкривається лише через годину після відбою. Якщо тривога застала дитину вже в укритті — батьки не можуть її забрати до сигналу «відбій».

Ранкова тривога означає: батьки не везуть дитину, самі застрягають в укритті або вдома, і робочий день починається з невизначеності. Повторюється це регулярно — не раз на місяць, а кілька разів на тиждень у частині регіонів.

Онлайн-садочок: звучить добре, але не вирішує головного

Частина закладів, де немає укриттів або вони розташовані в зонах ризику, перейшла на дистанційний формат. Теоретично це вирішує питання безпеки. Практично — для батьків воно нічого не вирішує.

Онлайн-садочок для чотирирічної дитини — це вихователь в екрані, який дуже теоретично може зайняти увагу малюка на годину-дві. Але поруч хтось однаково має бути. Дитина дошкільного віку не може самостійно підключитися до заняття, сидіти годину перед монітором і потім сама себе зайняти до вечора, поки батьки працюють. Формально садочок працює. Фактично хтось з дорослих мусить бути вдома.

Садочків не вистачає — і це впливає на роботу

За даними дослідження Work.ua та Education.ua на початку 2025 року, 49% українців зазначили, що в їхньому регіоні дитячі садочки працюють із браком місць або не працюють взагалі. Кожна п’ята жінка (20%) змушена була відмовитися від роботи через неможливість влаштувати дитину. Ще 31% зазначили, що догляд за дитиною суттєво або частково обмежує їхню можливість працювати.

Окремо графік: 60% опитаних змушені забирати дитину до 17:00 — що практично несумісно зі стандартним робочим днем.

І це в навчальний рік. Влітку, коли садочки закриваються або переходять у скорочений режим, проблеми множаться. Дитинство без садочка забирає можливість працювати у когось із батьків.

Що роблять батьки насправді

Єдиного рішення немає — більшість сімей комбінують кілька стратегій одночасно.

Родина. Бабусі, дідусі, старші діти — найпоширеніший і найдешевший варіант. Але не у всіх є родина поруч, особливо після багатьох років переміщень.

Платні табори. Попит на денні табори зростає щороку. За даними порталу reNews, вартість десятиденної зміни стартує від 10 тисяч гривень. Для пільгових категорій є безкоштовні путівки через місцеві органи влади — але черги на них теж чималі.

Гнучкий графік. Частина батьків домовляється з роботодавцями. Але це реально не для всіх. І часто коштує кар’єрних поступок або неоплачуваних відгулів.

Приватні няні. Зручно — але дорого і переважно неформально. Ринок тримається на рекомендаціях у сусідських чатах.

«Сам удома» — коли більше немає варіантів. Є варіант, який не прийнято обговорювати вголос. За матеріалом Омбудсмана України, 6-річний хлопчик із Києва зранку зателефонував на спецлінію поліції: «Я прокинувся сам удома та не знаю, де батьки. Допоможіть!». З дитиною все виявилося гаразд — але це лише один задокументований випадок з дуже багатьох.

Закон однозначний: залишати дитину до 7 років без нагляду — адміністративне правопорушення за статтею 184 КУпАП. Але закон написаний для мирного часу, коли в батьків є вибір. Сьогодні частина з них опиняється у ситуації, де вибору немає — і залишає дитину, бо втратить роботу, яка годує родину.

Дитячий психолог Ольга Печій у матеріалі Osvitoria нагадує: «Війна змушує дітей дорослішати швидше, ніж у мирний час» — і на це батьки нерідко покладаються більше, ніж варто. Дитина дошкільного і молодшого шкільного віку фізіологічно не здатна оцінювати ризики, навіть якщо здається «розумним не на свій вік».

Що змінює держава

Закон «Про дошкільну освіту» 2024 року передбачає кілька новацій:

  • подовжений час перебування до 11 годин, ясла від трьох місяців
  • сімейні мінісадки та мобільні садочки для громад без стаціонарної бази
  • у Херсонській області запровадили освітній автобус
  • Платформи для розміщення вакансій закликають роботодавців відкривати корпоративні дитячі кімнати, називаючи це конкурентною перевагою в умовах дефіциту кадрів.

Наскільки ці норми реалізуються в реальному житті — питання відкрите. Поки що мільйони сімей вирішують його самостійно. Кожен день. Кожен по-своєму.