20 Лютого 2020    джерело:     розділ: Суспільство
У Зарваницю везуть унікальну реліквію

У вівторок, 18 лютого, у приміщенні курії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ відбулася прес-конференція на тему перебування в Україні святої реліквії Тернового вінка Ісуса Христа.

Архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк повідомив про те, що унікальну реліквію, яка містить одну із колючок Тернового вінка Ісуса Христа, привезуть з абатства бенедектинців в Солем, що поблизу Парижа (Франція), інформує Департамент інформації УГКЦ.

Вона стане доступною для молитовного почитання для всіх жителів Тернопільщини у двох храмах: малій базиліці Зарваницької Матері Божої с. Зарваниця і відтак в архикатедральному соборі УГКЦ Тернополя.

Це вперше за сто років свята реліквія, яка є безмовною цінністю для всього християнського світу та зокрема французького народу, покине територію абатства і здійснить паломництво в Україну. Рада монахів абатства Святого Петра в Солем, відгукнувшись на прохання архиєпископа і митрополита Тернопільського-Зборівського Василія Семенюка, поблагословила паломництво реліквії для молитви за мир в Україні та зміцнення духу українського народу.

Графік перебування:

26 березня - початок молитовного вшанування реліквії, Марійський духовний центр «Зарваниця»: с. Зарваниця, Теребовлянський район, Тернопільська область 48148, Україна (від 26.03.2020 до 28.03.2020);

28 березня,15:00 - виїзд реліквії до архикатедрального собору м. Тернополя;

18:00 - зустріч реліквії та початок молитовного вшанування в архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці: м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 14, 46001 Україна (від 28.03.2020 до 03.04.2020);

2 квітня, 23:00 - завершення молитовного вшанування реліквії.

Довідкова інформація

РЕЛІКВІЯ СВЯТОЇ КОРОНИ ТЕРНОВОГО ВІНКА ХРИСТОВОГО

«МОЛИТОВНЕ ВШАНУВАННЯ РЕЛІКВІЇ ТЕРНОВОГО ВІНКА ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА»

«Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: “Радуйся, царю юдейський!»

Мт. 27, 27-29

Реліквія Корони Христового вінка є особливим символом страстей Ісуса Христа. Євангелія від Матея (Мт. 27, 29), Марка (Мр. 15, 17) та Івана (Ів. 19, 2) розповідають, що Ісусу римські солдати поклали на голову вінок з тернини. Солдати насміхалися над Ним, вклали в руки його тростину, одягнули в багряницю — свого роду «сатиричні» царські символи, били Його і плювали на нього, тому що Він не заперечував що є цар юдеїв (Мт. 27:11, Мр. 15:2, Лк. 23:3). Знахідка реліквій Страстей Христових - приписується святій Олені, матері імператора Костянтина, яка під час паломництва на Голгофу знайшла хрест та цвяхи розп’яття.

Перші відомості про терновий вінок - це ті, коли  свята Олена пожертвувала колючки тернини в 323 р. Риму, приїжджаючи з Єрусалиму. Властиво, сама реліквія святої Корони зберігалася в Єрусалимі до четвертого століття. Присутність реліквії тут є потверджена також свідченням святого Паоліно з Ноли.

Відомо, що у 1204 році святу Корону тернового вінка Христового вшановували в Константинополі в каплиці Санта-Марія-дель-Фаро.

У першій половині дванадцятого століття Константинопольський імператор, Балдовино II, щоб покрити витрати на війну, отримав кредит у венеціанців, запропонувавши в заставу Корону тернового вінка. Після закінчення застави король Франції - Людовик IX, запропонував Балдовино II викуп за реліквію, яку таким чином перевезли б до Франції. Венеціанці неохоче приймали ідею випустити таку цінну реліквію з рук і після довгих переговорів вони домоглися перевезення на певний період часу Корони тернового вінка до Венеції, щоб місто користувалося благами, хоча і тимчасовими, від її присутності: захистом, прихильністю та престижем.

Врешті, реліквія Корони тернового вінка ГНІХ була перевезена до Парижа. Учасником урочистої покаянної процесії був сам король - святий Людовик ІХ. Король босоніж та одягнутий в покаяльну одежу передав святу реліквію в руки архиєпископа Парижа. У 1248 році святий Людовик зводить для реліквії Тернового вінка окрему каплицю, де її поміщають для зберігання та почитання.

На сьогодні реліквія святої Корони Тернового вінка Христового зберігається в соборі Паризької Божої Матері і має вигляд вінка без колючок тернини. Самі ж колючки тернини теж є реліквіями і зберігаються в різних абатствах, монастирях та санктуаріях. Одним із особливих місць зберігання частини реліквії Тернового вінка Христового є абатство бенедектинців в Солем, поблизу Парижа. Монастир заснований на початку ХІ століття як центр монашого життя. З 1236 року, ще до того, як святий Людовик ІХ перевіз цілісну Корону тернового вінка до Парижа, монастир зберігає в своєму абатстві надзвичайно цінну реліквію - колючку зі святої Корони тернового вінка ГНІХ.

Традиція говорить, що реліквія Тернового вінка була принесена в монастир Солем одним з хрестоносців названим Раулем (чи Рудольфом), котрий був членом сім’ї сеньйорів Саблеських і зробив дарунок цієї реліквії монастирю в Солем, заснованому в 1010 році предком Жефруа де Сабле. Ця реліквія Христових страстей була пильно збережена монахами протягом багатьох століть.

Згодом утворився звичай вшановувати її в понеділок по Пасці. В 1946 монахи вирішили зробити в їхній церкві монументальний ансамбль, який би репрезентував Христове покладення до гробу. Ці скульптури невимовної краси були спрямовані додати ще більшої цінності реліквії під час її урочистого виставлення.

В сучасну епоху вшанування реліквії не послабшало і люди, молячись перед нею, отримували від Бога потрібні ласки. В часи Французької революції монахи були вбиті, а всі цінні об’єкти конфісковані. Проте знайшлися троє вірних парафіян у Солем, які врятували реліквію, заховавши її, та передавши підпільному священнику, який переховувався на території парафії. Цей священник називався Пошар. Після закінчення гонінь, оскільки монсеньйор Лефевр, діючий парох Солему повернувся з вигнання в 1801 році, отець Пошар віддав йому реліквію, яка була збережена завдяки відданості вірних. Трохи пізніше, в 1833 році, в часи, коли Дом Ґрандер взявся відновлювати монастирське життя бенедиктинців у старому монастирі Святого Петра, парох Солему віддав цю цінну реліквію монахам. В 1859 році реліквія святої Корони тернового вінка була поміщена в новий реліквіарій і звичай урочисто виставляти її в світлий понеділок - відновився.

Оскільки антирелігійні закони Третьої республіки обмежували монахів, на початку висланих з монастиря, а потім і вигнаних до Англії, реліквія «переїхала» туди разом з ними. Від їхнього повернення в 1922 році і дотепер старовинне почитання реліквії в понеділок по Великодні продовжує охоплювати чисельних християн, які приходять до Солему.

Унікальною і знаковою подією є те, що вперше за сотні років свята реліквія ЗАКОННО покине територію абатства і здійснить паломництво в Україну, для почитання її вірними. Рада монахів абатства Святого Петра в Солем, відгукнувшись на прохання архиєпископа і митрополита Тернопільського-Зборівського Василія Семенюка, поблагословила паломництво реліквії в Україну для її молитовного почитання та вшанування. Особливою причиною такого паломництва стала потреба молитви за припинення війни в Україні та єдності християн.

Паломництво святині відбувається за сприяння та допомогою Благодійного фонду Ігоря Гуди «Твори Добро» та за підтримки міського голови міста Тернополя Сергія Надала.




Використання матеріалів лише за умови посилання на ifPortal.net та узгодження з редакцією.