Проблема збору і утилізації сміття стосується майже усіх міст України. Сьогодні Громадянська мережа ОПОРА пропонує подивитися на проблему сміття з іншого боку, побачити у відходах реальні перспективи і можливості для розвитку економіки.

В Івано-Франківську в 1980-х роках сміттєва проблема особливо гостро постала перед містом і областю. Від побудови нових сміттєзвалищ, зміни обслуговуючих комунальних підприємств, спалення твердих побутових відходів екологічна і соціально-економічна ситуація в місті лише погіршилася.

На часі – переробка сміття, в результаті якої виробляється чиста енергія. У багатьох європейських містахсміттєпереробні заводи є невід’ємною частиною господарства міста. У той час, як Швеції доводиться закуповувати відходи в сусідніх країнах, в Україні ж це давно не пріоритетне питання. Хоча насправді утилізовувати ТПВ і продукувати вторинну продукцію ефективно не лише з точки зору екології, але й економіки.

Так, двоє українських дослідників Марина Абрамова та Ісмаїл Османов розрахували структуру доходів від утилізації твердих побутових відходів різними методами: вивезення сміття на полігони, спалення ТПВ і переробка. Результати їхнього аналізу продемонстрували, що сміттєзвалища – економічно збиткові, альтернатива спалення ТПВ ледве покриває витрати на обслуговування, а от сміттєпереробний комплекс дає можливість отримати значний прибуток від виробництва вторинної продукції і дозволяє швидко компенсувати витрати на побудову заводу.

За підрахунками експертів тверді побутові відходи в середньому містять:

 20–40 % макулатури;

 3–3-5 % чорних і кольорових металів;

 4–6 % текстилю;

 1–2 % пластмаси;

 1–2 % склобою;

 25–40 % харчових залишків.

Тому сміття без сумніву є економічно вигідною сировиною для отримання нових матеріалів.

Не так давно міська влада Івано-Франківська почала задумуватися над проектами з переробки відходів, залучати українських і міжнародних інвесторів. Наприклад, вже через місяць планується відкриття підприємства з переробки ПЕТ-пляшок. На одній з нарад у міськвиконкомі заступник мера Івано-Франківська Богдан Білик зазначив, що новий завод буде виробляти з пластикових плашок синтетичну нитку.

Також нещодавно в межах проекту «Єврокарпатська ініціатива» міжнародні інвестори зі швейцарської компанії «ESilCo AG», яка вже 20 років працює на ринку переробки відходів у Німеччині, Канаді, Польщі, Сербії та Алжирі, представили концепцію переробки сміття в двох областях, зокрема в Івано-Франківській.Цікаво те, що у планах нових заводів переробляти не лише відходи, які надходять з міста кожного дня, але й утилізовувати старі ТПВ, які же багато років лежать на полігонах.За словами швейцарських інвесторів, за зразок вони планують брати успішнепідприємство з переробки твердих побутових відходів у Кельні, яке досить швидко показало свою рентабельність.

Також Івано-Франківськ у рамках прикордонного співробітництва разом з румунським містом Бая Маре реалізовує проект, присвячений переробці біологічних відходів. Українське місто нещодавно презентувало свої успіхи – застосування спеціальних машин місцевого виробництва, які всмоктують, подрібнюють листя, траву, деревину, а потім роблять з нього компост.

Ще одна ідея з виробництва альтернативної енергії – біогаз, який утворюється у надрах сміттєзвалищ. Величезні накопичення міських відходів на полігонах разом з вологим папером та органічними рештками утворюють сприятливі умови (відсутність кисню, світла) для розмноження бактерій, які продукують метан. Тому розклад відходів органічного походження є природним джерелом отримання метану.

Збір та використання такого біогазу – не лише чудова енергетична альтернатива традиційному паливу, але й часткове вирішення екологічної проблеми, оскільки метан, який виробляється на смітниках, у 20 разів шкідливіший для навколишнього середовища, ніж СО2.

Звичайно, це лише невеликі проекти, які в перспективі можуть реально вплинути на енергетичну, соціальну, екологічну ситуацію Івано-Франківська. Проте, об’єднавши зусилля міської влади, бізнесу та громадськості, вони можуть стати потужними економічно прибутковими підприємствами з виробництва чистої енергії.

Довідково:

Громадянська мережа ОПОРА — це неурядова, позапартійна і фінансово незалежна всеукраїнська мережа громадських активістів. Ми об'єдналися з метою активізації громадської участі в політичному процесі, шляхом вироблення і впровадження моделей впливу громадян на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування.