«Міняю яблука на cигарети» – із таким написом ще влітку 36-літній іванофранківець Андрій Багнюк стояв на «стометрівці». Послання в першу чергу адресувалося жінкам: «Дівчата повинні пахнути теплим літом, квітами, фруктами і липовим цвітом, а не пивом, димом, нікотином, смолою…» До дивака здебільшого підходили чоловіки, хоча й декотрі жінки зважувалися на незвичний обмін.
Цієї весни буде вже два роки, як Андрій почав збирати сміття на вулицях рідного мікрорайону «Каскад», фотографувати це і викладати світлини у соцмережі – аби люди розуміли, що він не просто словами кидається у Фейсбуці, як багато хто, а дійсно йде і щось робить, пише Галицький кореспондент
«Я побачив, наскільки засмічене навколишнє середовище, а людям байдуже, так само, як і мені колись було байдуже, – каже чоловік. – Я відчуваю, що Землі важко тримати на собі такий тягар. Адже ми чомусь не замислюємося, що Земля – жива, вона годує нас». Раз на тиждень іванофранківець виходить у мікрорайон, аби визбирати мішок сміття. Декотрі місцеві вже добре знають цього ентузіаста, а дехто ще донедавна був переконаний, що це працівник ЖЕКу.
Андрій – батько трьох донечок, приватний підприємець, має невеличку власну справу в сфері поліграфічних послуг. Почав цікавитися проблемою відходів, засмічення довкілля, багато перечитав на цю тему. Так чоловік запровадив у своїй сім’ї роздільне сортування. Тепер у їхньому домі взагалі не викидають сміття: органіку збирають окремо і відвозять у село для удобрення, паперові відходи здають на макулатуру або на розпалювання пічки, пластик фактично не використовують, а якщо й лишається – спалюють.
Також іванофранківець пише блоги на своїй сторінці в Фейсбуці, знімає відео, де ділиться знаннями про пізнання і охорону природи.
Взагалі Андрій кардинально змінив свій спосіб життя, зокрема, перейшов на здорове харчування на основі вегетаріанства, завдяки чому чоловікові вдалося схуднути аж на 20 кг. А ще він багато часу проводить на природі, каже, що почувається там щасливим. Андрій навіть придбав ділянку в селі за 20 км від Івано-Франківська, побудував хатину, засадив сад аж на 2 гектари, адже найкраща їжа – та, яку ти сам собі виростив. Невдовзі вся сім’я туди переїде.
«Хоча для обробляння землі я занадто ледачий, – усміхається чоловік, – зате тямлю в пермакультурі, в основі якої закладені знання екології та законів природи. Це дає можливість створити таку екосистему, де природа сама себе забезпечує».
Андрій переконаний, що місто зношує людину, урбаністична суєта з’їдає до кісток. Лишаються тільки недоспані ночі, стреси і відсутність апетиту.
