У веденні мисливського господарства важливе значення має не лише налагоджений облік кількості тварин і птахів, які є об’єктами полювання, але й турбота про них, підгодівля у складний період, стверджують в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Догляд за мисливською фауною у зимовий період є одним із основних факторів, що впливають на примноження популяції диких тварин.
Працівники лісових господарств ОУЛМГ, що знаходяться у гірських районах області (Надвірнянський, Осмолодський, Вигодський, Брошнівський, Верховинський, Гринявський лісгоспи) здійснюють біотехнічні заходи спрямовані на збереження тварин: будівництво годівниць та солонців, заготівлю сіна та гіллячкового корму.
До прикладу, групи оленів особливо потребують підгодівлі в зимово-весняний період. Для цього найчастіше лісівники застосовують мінеральну підгодівлю (солонці з кухонної солі). Підгодівля сіллю добре впливає на організм оленів, зміцнює і підсилює захисні властивості проти захворювань, сприяє доброму розвитку плода у тільних олениць. Солонці є давно освоєною та найбільш доступною підгодівлею тварин. Підгодівлю оленів здійснюють взимку, коли встановлюється снігове покриття.
Козуль прикарпатські лісівники підгодовують сіном та «віниками», заготовленими влітку з молодих пагонів ясена, верби, осики, горобини, яблуні, груші лісової. Тварини вимогливі до кормів і вибирають місцеперебування, де різноманітна і багата рослинність, тому взимку вони охоче ласують кормами, які для них викладають мисливці. Якщо сніг глибокий і стоять сильні морози, козуля не відходить далеко від підкормових майданчиків і не боїться людини. Чим менше вона пересувається, тим менше витрачає енергії. Тому підкормові майданчики переважно закладають поблизу місць, які обирали для зимівлі самі тварини. Зазвичай це густі ялинники на берегах річок, де менше снігу, узлісся вздовж полів.
Для підгодівлі кабанів та зайців-русаків мисливці викладають сіно, гілки осики, верби, коренеплоди, зернові. Викладення проводиться в місцях концентрації тварин, там, де є загроза виснаження запасів природних кормів.
Штучна підгодівля кабанів призводить до концентрації особин на невеликих ділянках лісу, поблизу харчових майданчиків. Узимку при хорошій підгодівлі кабани більшу частину доби перебувають на лігвищах поблизу майданчиків на відстані 200-1000 м, у той час як у природних умовах вони за добу часто проходять від 3-4 до 6-7 км. Також при систематичній підгодівлі різко змінюється ставлення кабанів до людини, вони ніби перестають її боятися, стають довірливими. Головний спеціаліст відділу охорони лісів і мисливства Івано-Франківського ОУЛМГ Олег Проців зазначає, що тривала щорічна підгодівля може призвести до втрати кабанами високої витривалості, що сприяє ослабленню популяції.
«Завданням мисливців є не приручення тварин, а допомога у складний період. Здійснюючи заходи щодо підгодівлі звірів, лісівники знижують збиток, що завдають дикі тварини штучним насадженням і сільськогосподарським культурам, а також підтримують тварин внаслідок різкого погіршення умов харчування. Однак підживлення не повинно замінювати природну кормову базу та перешкоджати природним інстинктам», - підсумував Геннадій Мельничук, головний спеціаліст відділу охорони лісів і мисливства ОУЛМГ.
Умовно сезон годівлі ділиться на три періоди - з 1 листопада по 30 листопада (30 діб), коли викладається 25% добової норми кормів; другий період з 1 по 30 грудня (30 діб) - викладається 50% добової норми кормів; третій період - з 1 січня по 10 лютого (40 діб) - викладається повна добова норма.
Для розрахунку кількості кормів, що необхідні в зимовий період, приймається (в середньому) сезон підгодівлі строком на 100 діб (з 1 листопада по 15 лютого). Тривалість сезону підгодівлі, а також початок і закінчення його, визначається користувачем мисливських угідь залежно від конкретних кліматичних умов.
Версія для друку
