Верховинський районний суд виніс вирок у справі колишнього сільського голови Татарова, обвинуваченого у невиконанні судового рішення, яке зобов'язувало його закрити кладовище.
Колишній голова сільської ради Іван Микитюк опинився на лаві підсудних за невиконання судового рішення: за рішенням Європейського суду обвинувачений до 22 червня 2015 року мав закрити кладовище, облаштоване на території колишніх гаражів Ворохтянського лісокомбінату, пише курс.
Микитюк вперше обраний сільським головою Татарова у 2006 році, а відтак – з 2010 до кінця 2015 року.
Обвинувачений свою вину не визнав. Він розповів, що спір у селі щодо закриття кладовища триває з 2002 року, коли за попереднього сільського голови облаштували на території гаражів місця для поховання.
Іван Микитюк розповів, що виносив на сесію сільської ради питання про закриття спірного кладовища, переконував у цьому громаду та депутатів. Однак на території сільської ради немає ділянки, придатної для облаштування кладовища. Громада села теж виступила проти закриття кладовища. Тому, пояснив колишній голова Татарова, він намагався вирішити проблему іншим методом. Зокрема, пропонував іншу ділянку жителю села, який скаржиться на сусідство з кладовищем, та звертатися в державні органи щодо надання землі для облаштування сільського кладовища.
Верховинський районний суд визнав колишнього сільського голову Татарова винним і призначив 13 600 гривень шрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.
Спір щодо закриття кладовища у Татарові триває досі. З серпня 2000 року суди різних інстанцій визнавали рішення Татарівської сільської ради про облаштування цвинтаря незаконним. Відтак 1 липня 2014 р. Європейський суд з прав людини задовольнив позов жителя села Сергія Дзем'юка щодо облаштування поруч з його житлом кладовища та невиконання органами влади судового рішення, яким створення кладовища поблизу його будинку було заборонено.
Як попередня, так і нинішня сільська влада пропонували скаржнику надати земельну ділянку в іншому місці. Однак від пропозицій він відмовляється.
