Напередодні 27 сесії Івано-Франківської міської ради на місцевих Інтернет‑сайтах з’явилося повідомлення, що деякі депутати від фракції «Наша Україна» переконували, що депутати-«нашоукраїнці» налаштовані на безпроблемне ухвалення усіх пакетів рішень, які виноситимуться на сесію. Такі заяви спонукали до думки, що сесія, нарешті, не буде зірвана, депутати злагоджено і організовано розглянуть усі питання порядку денного. А їх у списку майже 50, серед яких, крім бюджетних, земельних та питань, які стосуються приватизаційної політики, було питання будівництва магістральної автодороги: вулиця Івасюка − міст на річці Бистриця Солотвинська − село Клузів (Галицьке шосе). Передбачалося, що ця нова об’їзна магістраль дасть змогу розвантажити Івано-Франківськ від надмірного автотранспортного транзиту.
Вимоги до мера
Відпочивши після Великодніх свят депутати, очевидно, і не думали працювати злагоджено. Як завжди, чергова 27 сесія Івано-Франківської міської ради розпочалася із запізненням більше як на годину. Після традиційного гімну, молитви та привітання іменинників слова попросив секретар міськради, БЮТівець Василь Бойчук. Він зачитав заяву-звернення до міського голови Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса з приводу того, що міська рада не може працювати ефективно. У заяві вказано, що міський голова припинив ряд рішень, прийнятих міською радою. Зокрема це стосується питань «Про недовіру міському голові міста Івано-Франківська В. А. Анушкевичусу», «Про внесення змін до Статуту ТРК «Вежа» та призначення на посаду директора» та «Про дострокове припинення повноважень членів Івано-Франківської міської територіально-виборчої комісії по виборах міської ради та міського голови».
Особливо депутатська більшість в Івано-Франківській міській раді обурена саме недієздатністю міської територіально-виборчої комісії, яка вже більше як півроку не може зібратися, внаслідок чого депутатський корпус працює у складі 53 осіб (замість 60). А це призводить до того, що опозиційна більшість не може подолати накладене вето міського голови на вищезгадані рішення.
Завершив свій виступ В. Бойчук тим, що така поведінка міського голови є «приниженням юридичної суті міської ради, а також тих політичних сил, які представлені в ній».
Пішли. Як завжди…
Після зачитаної В. Бойчуком заяви голова фракції «Наша Україна» у міській раді Михайло Івасютин пафосно зауважив, що «звернення (зачитане В. Бойчуком — ред.) сказане з болем, бо міська рада не може почати роботу» (чи, може, не хоче? — ред.). Депутат Івасютин закликав депутатів припинити взаємні звинувачення і почати працювати. Проте ні роботи, ні припинення взаємних звинувачень не було.
Навпаки − у сесійній залі, як завжди, розпочалася дискусія на тему: хто блокує роботу міськради. А депутат від Партії регіонів Богдан Федьків все звів до того, що в Івано-Франківську жахливі дороги та не побілені дерева. Після чого Михайло Івасютин запропонував припинити роботу міської ради до виконання «вказаних вимог». І навіть запропонував поставити це питання на голосування. Та голосування депутати не дочекалися і одразу почали виходити з сесійної зали. Звичайно, це нікого не здивувало, бо коли івано-франківські депутати питали когось, чи можна зірвати сесію? Правда вийшли не всі, деякі нашоукраїнці залишилися і навіть продовжили дискутувати із міським головою.
Наприклад, Володимир Олійник риторично запитав у мера: «Пане голово, треба рішення приймати сьогодні? Ну, працювати треба?».
«Звичайно, що треба!», − відповів мер. «То відкликайте вето і працюймо», − спокійно порадив В. Олійник. На обурене запитання В. Анушкевичуса: «А Ви розумієте, про що Ви зараз говорите?!», Олійник відповів: «Більш-менш розумію…»
І смішно, і… сумно
Звичайно, така словесна перемова викликала сміх у сесійній залі. Але сміятися зовсім не хочеться, коли усвідомлюєш, що не тільки один депутат говорить та діє на рівні «більш-менш». Це є характерним для більшості депутатського корпусу, які за своїми «вождями», схиливши голови, вже не перший раз смиренно виходять із сесійної зали.
До речі, питання, які заветував голова, були внесені на повторний розгляд на порядок денний після 42‑х досить таки суспільно-важливих інших питань. То чому не розглянути ті питання, які корисні не тільки для особистих інтересів депутатів, а вже потім скільки завгодно шантажувати міського голову своїми вимогами?
Дивно, як у деяких депутатів після цього ще повертається язик розпочинати дискусії з приводу того, хто блокує роботу ради? Врешті-решт свої «суспільно-необхідні» чи «особистісно-необхідні» вимоги можна винести на позачергову сесію міськради. Та коли на порядку денному майже півсотні проектів рішень, то все це справді дуже схоже на шантаж.
Міський голова Віктор Анушкевичус після того, як депутати покинули залу, сказав: «Ми можемо сперечатися один з одним, не погоджуватися у тих чи інших питаннях, але ми повинні любити один одного і наше місто».
Пане голово! — як кажуть наші депутати. Про яку любов Ви говорите? В Івано-Франківській міській раді не те, що любові, а й організованої та злагодженої роботи не б-у-д-е. Адже зараз тут, як і у інших радах, діє страшна, всевладна сила під назвою «імперативний мандат». А допоки вона діятиме, депутати і надалі за вказівкою підніматимуть руки за вигідні тільки для них питання, діяти деструктивно і покидати сесійну залу, коли їм заманеться. Може у глибині душі комусь і хочеться діяти на користь громади міста, але, що поробиш — вказівка «зверху» важливіша.
Марія Гаврилюк, газета «Репортер» 19 від 8 травня 2008 року
Версія для друку
