ifPortal.net - інформаційна агенція
Інформаційно - консультаційний центр ПАТ «Прикарпаттяобленерго»
Фотоальбом
Фронт змін
Фронт змін "прочищує вухо влади"


Загрузка...

Фільми

Загрузка...


Степанівна тримає фронт: волонтерка з Франківщини вже два роки живе на передовій

09.12.2016
13:11
Суспільство

Цього тижня українці відзначили День волонтера і День Збройних сил. Всім добре відомо, що саме ці люди бережуть спокій у наших оселях. В основному завдячуючи волонтерам, бійці мають форму, тепловізори, взуття, автомобілі, інше. Та найголовніше – це моральна підтримка.

1

Євдокія Попович (Степанівна) поки що відпочивати не планує Фото – Ельдар Сарахман

Героїня цього матеріалу – одна з легендарних волонтерок. Без жодних статусів, будь-яких нагород і привілеїв вона два роки допомагає хлопцям на фронті, пише Репортер.

На війні вдосконалюєшся

Євдокія Попович (позивний – Степанівна) родом із Надвірної. Працювала у поліклініці, та коли почалася війна, вирішила – її місце на передовій. Тим більше, двоє її зятів на той час уже служили. Звільнилася з роботи, оформила пенсію – і на фронт.

«Спочатку я поїхала з волонтерською допомогою в сєвєродонецьку лікарню, – розповідає волонтерка. – Так сталося, коли у 2008 році у нас була повінь, то з цієї лікарні на нашу профспілку перекинули 15 тис грн допомоги. Ми про це пам’ятали. З’ясували, що їм треба багато ліків. Скупили медикаменти й повезли. Тоді я і побачила, що там із медициною – завал».

У грудні 2014-го до Степанівни зателефонував знайомий травматолог і запропонував поїхати в Піски. Вона не вагалась. Поїхала як звичайна медсестра та вже згодом працювала лікарем.

«На війні швидко вдосконалюєшся, зараз я роблю все, що доведеться, – каже Євдокія. – Лікарів тут немає зовсім, тож я веду прийом і в місцевих».

3

У Пісках Євдокія Попович провела 37 місяців. За цей час, у важких фронтових умовах, зуміла з нуля створити не просто звичайні медпункти, а справжні центри психологічної реабілітації для бійців, які повертались з передової. А під час ротації поїхала не додому, а в Луганську область, село Кримське, де продовжила свою медичну справу.

Там Степанівна облаштувала стабілізаційний пункт. Така собі міні-лікарня, де пораненим надають першу допомогу, щоби потім їх можна було транспортувати.

«Тут важко. Важко бійцям, важко нам. Я приїхала сюди, коли загинув командир роти 93 бригади «Оса» – Володя Цірик. Запізно приїхала… Мене дуже гнобить те, що я не потрапила сюди раніше. Володя помер дорогою до лікарні, а був би такий стабілізаційний пункт, як зараз…», – зітхає жінка.

4

Волонтери обладнали імпровізовану лікарню всім необхідним. Зараз тут є функціональні ліжка, апарат штучної вентиляції легень, рентген-апарат, дефібрилятор і хірургічний стіл.

«У мене є вся апаратура для невідкладної допомоги. Медикаменти, завдяки волонтерам, також є всі, – каже Степанівна. – Зараз тут лежить хлопчина на стаціонарному лікуванні, з отруєнням вихлопними газами з БМП. Вчора його важкого привезли. Є й хлопці з пневмонією. Загалом, усе що можна зробити тут на місці, ми робимо. Тепер у госпіталь відправляємо лише тоді, коли є важкі поранення».

Життя бійця – найвища нагорода

Працюють у медзакладі троє людей: сама Степанівна, стоматолог і боєць, який допомагає з хворими.

«Роботи є багато. Здалося б мені хоча б якусь дівчину на допомогу, та вони лише всі обіцяють, але не їдуть, – говорить Євдокія. – Нам і стоматологи дуже потрібні. У нас просто шикарний стоматологічний кабінет, також завдяки волонтерам, а лікарів бракує. Звісно, тут не платять, але найвища нагорода – це життя бійця».

Інколи вони змушені працювати цілодобово, не залишається часу навіть на сон. Та це ніщо порівняно з тим, що доводиться переживати емоційно. Особливо коли втрачаєш бійців, адже ці хлопці стають твоєю сім’єю.

«Це все допомагають переживати самі хлопці. Вони приходять просто поговорити і це допомагає. В такі моменти я розумію: якщо мені буде погано, то їм буде ще гірше. Тут не можна нюні розпускати», – каже жінка.

2

З язиком – до логопеда

На роботі Степанівна принципово говорить тільки українською, через що інколи виникають непорозуміння з місцевими. А на дверях приймальні у неї висить табличка з написом «У нас розмовляють українською мовою, а з язиком вам потрібно до логопеда».

«До нас прийшла тут одна місцева, я з нею розмовляю, а вона мені каже: «Я вас не понімаю». Ну я їй сказала, що не тільки розумію її, але й можу говорити російською, та не буду спілкуватися на цій псячій мові. А якщо вона мене не розуміє, то нехай йде туди, де її розуміють. Але вона не пішла і потім усе чудово «понімала».

Різдво на передовій

Різдвяні свята жінка хоче провести з сім’єю, тому планує невеличку відпустку в кінці грудня, звісно, якщо знайдеться, на кого залишити свою лікарню. Адже 2016 рік Степанівна зустріла на передовій разом з бійцями. Розповідає, що наші хлопці створили неймовірний салют, який запам’ятався їй на все життя.

«Сєпари стріляти не ризикували, хоча до наших позицій було чутно, як вони там співають», – сміється Степанівна.

Попри те, що святкували в польових умовах, на столі стояло вдосталь гостинців.

«Мені зробив приємне чоловік, який живе в Італії. Він там про мене читав і прислав посилку, в якій була червона риба, ікра, різні види сирів, ковбаси, шампанське, біле італійське вино та навіть келихи одноразові. Він зробив для нас чудове свято, – згадує Євдокія Попович. – А на Святвечір усе готували самі. До нас прийшли хлопці з Центральної та Східної України. Страшенно захоплювалися нашими колядками, дідухом. У нас навіть пароль на блокпостах був – «коляда». Все пройшло дуже добре. Було навіть спокійно».

5

Війна продовжується. Свої позиції ніхто не збирається залишати, а волонтери будуть допомагати доти, доки на передовій стоять наші військові.

«Я втомилася, втомилися і мої друзі волонтери, та здаватися не можна і ми будемо стояти до кінця, – переконує Степанівна. – Звісно, якби я знала, що можу піти, бо на моє місце стане інша людина, яка так само буде допомагати, я б трішки відпочила. Але такої людини поки нема, тож і в мене нема права на відпочинок».



Версія для друку


1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Травень '17

До нашого 13-річчя залишилось 9 днів


Погода в інших містах
Готівкові курси валют
USD
EUR
куп.
7,93
10,97
прод.
7,97
11,14
Станом на 14.10.2010
Чи залишаєте Ви текти воду, коли миєте руки, чистите зуби або голитесь?
Так
Ні
Про необхідність економії води не думаю

Новини RedTram

Завантаження ...

Завантаження